Філософія: коло її проблем та роль в суспільстві
Основні поняття: філософія, міфологія, релігія, світовідчуття, світорозуміння, світогляд.
Філософія складна, але необхідна наука. Без знання філософії неможливо зрозуміти більшість процесів та явищ сучасного історичного процесу, проблем розвитку людини та ї свідомості, суспільства та майбутнього.
Сучасний фахівець – це член суспільства, що включений до системи людських стосунків, живе в суспільстві, виховує дітей, керує колективом, вирішує людські долі. Нам потрібно мати широкий світогляд, уміння бачити тенденції та перспективи розвитку, розуміти все, що відбувається навкруги...
План
1. Філософія: причини появи, предмет, функції.
2. Джерела філософії: міфологія, релігія.
3. Зміст понять світовідчуття, світорозуміння, світогляд.
Термін “філософія” вперше зустрічаємо у Піфагора, а окремою наукою вона стала у Платона. Філософія об’єднала спочатку всі знання про світ, а значно пізніше відокремлюється як наука про світ, людину та її розвиток. До цього у людини існували такі форми світогляду, як міфологія та релігія.
Міфологія - це спосіб розуміння світу, характерний для ранніх стадій суспільного розвитку. Міфи були у всіх народів світу, являли собою сказання, легенди про фантастичних істот, про справи Богів. Багато міфів було присвячено космічним темам. Міф - це найбільш рання форма духовної культури людства, яка поєднала у собі початок знань релігійних вірувань, політичних поглядів.
Міф пішов у історію, але відповіді про питання походження світу та людини, суспільного устрою шукала релігія (як форма світогляду), в якій пізнання світу проходить через небесний шлях. Основу релігійного світогляду складала віра в існування надприродних сил. Релігія сьогодні - явище багатопланове і складне, яке має значний вплив на долі людей.
Філософія (від грецького phileo-люблю і sophia-мудрість) безпосередньо означає “любов до мудрості”. А зі староіндійської філософія перекладається як бачення істини.
Що відрізняє філософію від міфології та релігії?
Для філософії фундаментом стали розум та інтелект, спостереження та логічний аналіз. Філософське мислення втілювало в собі інтелектуальне прагнення не тільки находити інформацію, а зрозуміти світ як єдиний у своїй основі.
Філософія завжди вирішувала і вирішує питання про те, існує світ сам по собі, чи вічний він, хто його створив, що лежить в основі його змін - свої закони чи духовний початок, свідомість?
Виникнення філософії означало появу особливої духовної установки - пошуку гармонії знань про світ з життєвим досвідом людей.
Що ж вивчає філософія? В різний час, у різних філософів була й різною відповідь. Чому так? Тому що з досвідом, з розвитком культури змінювались уявлення про предмет філософії. Про що думали і думають філософи, що їх хвилює?
Протягом віків їх цікавила природа. Багато філософів займалися проблемою природи: наприклад, Лукрецій: ”Про природу речей”, Гольбах: ”Система природи”.
Пізніше філософи почали займатися проблемами суспільного життя людей, політичного та правового устрою. Наприклад, Платон “Держава”, Гегель “Філософія права”.
Багато місця у філософії займала і займає нині проблема людини - її природа, розум, можливості пізнання. Наприклад, Арістотель: ”Про душу”, Гоббс: “Про людину”.
Отже, філософія:
вчить правильно мислити і діяти;
дає знання загальних законів розвитку світу;
дозволяє пояснити процеси, які вивчають інші науки;
дає відповідь на питання про сучасний світ і місце людини в ньому, про майбутнє людства
Основні функції філософії:
світоглядна
онтологічна
пізнавальна
методологічна
аксіологічна
Однією з головних функцій філософії є методологічна, яка розкриває процес пізнання. З чого ж починається процес пізнання?
Людина стверджується у світі не тільки за допомогою мислення, а і за допомогою всіх своїх здібностей, зокрема за здатністю до світовідчуття.
Світовідчуття - це емоційно-психологічний бік світогляду на рівні почуттів, настрою. Життя у природі та серед людей викликає у нас складну гаму почуттів, переживань (допитливість, здивування, почуття єдності з природою).
Але крім емоцій та почуттів повинен бути розум, переконання та воля.
На основі світовідчуття формується світорозуміння. Життєве світорозуміння - це, як правило, стихійне розуміння.
Що ж повинен мати кожен громадянин, щоб бути корисним?
Світогляд! Це визначеність позицій, це стратегія людської діяльності.
Головне у світогляді - вміння його обґрунтовувати на основі системи поглядів, способів узагальнення знань, принципів та ідеалів.
Таким чином ми можемо зробити такі висновки:
філософія виникла як спроба критичного осмислення старої мудрості;
філософія розглядає ті питання, які називаються “вічними”;
до філософії існували такі форми пояснення світу як міфологія та релігія;
філософія дає основу правильного мислення і дій, дає знання загальних законів розвитку світу, людини;
тільки філософія вивчає взаємовідносини людини і природи, людини і суспільства;
метою філософії є розуміння суті світоглядних проблем у зв’язках “людинасвіт”, “світ-людина”;
філософія вчить спеціаліста самостійно вибрати власну світоглядну позицію.
|