Пошук

Вхід на сайт

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Понеділок, 20.11.2017, 19:55
Сайт викладача Любченка Андрія Андрійовича Гість | RSS
Суспільно-правові дисципліни
Головна | Реєстрація | Вхід
Каталог статей


Головна » Статті » Основи правознавства

Міжнародні механізми контролю за дотриманням прав людини

Міжнародні механізми контролю за дотриманням прав людини

У зв'язку з тим, що права людини є цінністю вищого порядку і від рівня їх захисту та забезпечення в конкретній державі залежить доля миру і безпеки, міжнародне співтовариство розробило певні механізми контролю за дотриманням прав людини. Ці механізми приводяться в дію міжнародними органами й організаціями.

Зокрема, Рада ООН з прав людини є допоміжним органом Генеральної Асамблеї ООН. До Ради увійшли 47 держав, які обираються строком на три роки за географічною ознакою простою більшістю голосів на засіданні Генеральної Асамблеї ООН. Україна також є членом Ради.

Комітет з прав людини ООН створений на основі резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 р. відповідно до ст. 28 Пакту про громадянські і політичні права. Фактично Комітет е самостійним міжнародним органом, що складається з 18 незалежних експертів, які виступають в особистій якості. Члени Комітету обираються з громадян держав - учасниць Пакту строком на 4 роки і можуть бути переобрані. Місце знаходження Комітету - Женева (Швейцарія).

Комітет має право здійснювати контроль за дотриманням положень Пакту про громадянські і політичні права шляхом розгляду:

1) періодичних доповідей держав-учасниць про вжиті ними заходи щодо реалізації положень Пакту;

2) скарг держав-учасниць одна на одну про порушення положень Пакту;

3) скарг індивідів при порушенні державою-учасницею прав, закріплених у Пакті.

Скарга індивіда має стосуватися тільки факту порушення прав, зафіксованих у Пакті, і не може бути анонімною. Крім того, особа, яка подає скаргу, повинна вичерпати всі внутрішні засоби захисту порушеного права або довести, що розгляд її справи невиправдано затягується. Визнавши скаргу прийнятною і взявши її до розгляду, Комітет просить держав у-учасницю, вказану в скарзі, представити в шестимісячний строк пояснення по суті питання і вказати заходи, які будуть вжиті на національному рівні для виправлення положення. Держава й особа, що направила скаргу, знаходяться перед Комітетом у рівних умовах.

Комітет проти катувань заснований на 39-й сесії Генеральної Асамблеї ООН відповідно до ст. 17 Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 р. Комітет складається з 10 експертів.

Комітет вивчає доповіді; проводить конфіденційні розслідування, коли вважає, що факти обґрунтовані; здійснює певні функції щодо розв'язання суперечок між державами-учасницями; призначає погоджувальну комісію; розглядає повідомлення індивідів.

Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) створений у 1959 р. як основний елемент контрольного механізму з дотримання положень Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. Штаб-квартира Суду розташована в Страсбурзі (Франція).

Наразі Європейський Суд з прав людини є єдиним органом контролю за дотриманням державами-учасницями положень Конвенції 1950 р. Суд працює на постійній основі і складається з суддів, кількість яких відповідає кількості держав - учасниць Конвенції 1950 р. Парламентська Асамблея РЄ від кожної держави-учасниці обирає одного суддю. Судді засідають в Суді в особистому статусі.

Кожна держава-учасниця може передати на розгляд Суду скаргу про будь-яке порушення положень Конвенції 1950 р. або протоколів до неї з боку іншого учасника.

Суд також може приймати від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб заяви про порушення однією з держав-учасниць прав, закріплених у Конвенції або протоколах до неї. При цьому заявники повинні дотримуватись певних процедурних вимог. Держави-учасниці зобов'язані жодним чином не перешкоджати реалізації цього права.

Суд розглядає подані йому справи в комітетах, що складаються з трьох суддів, у палатах - із семи суддів, і у Великій палаті - з 17 суддів.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) також має певні механізми контролю щодо дотримання прав людини. Так, будь-яка держава - член ОБСЄ може просити іншого члена організації надати інформацію з конкретного випадку порушення прав людини. Відповідь на такий запит має бути відправлена не пізніше 10 днів.

Керівна рада ОБСЄ, що складається з міністрів закордонних справ, бере участь у розв'язанні спірних питань з проблеми прав людини.

Генеральна Асамблея ООН 20 грудня 1993 р. на 48-й сесії прийняла резолюцію про заснування посади Верховного комісара з прав людини на основі рішення Всесвітньої конференції з прав людини (Відень, 1993 р.). Відповідно до цієї резолюції Верховний комісар з прав людини призначається Генеральним секретарем ООН і є його заступником. Він має статус "посадовця ООН" і несе "під керівництвом і егідою Генерального секретаря основну відповідальність за діяльність Організації Об'єднаних Націй у сфері прав людини".

Істотний внесок у справу захисту і забезпечення прав людини роблять спеціалізовані установи ООН, зокрема Міжнародна організація праці (МОП) і ЮНЕСКО. В рамках МОП були розроблені і прийняті Конвенція про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності, Конвенція про скасування примусової праці, Конвенція про захист заробітної плати тощо.

ЮНЕСКО в межах компетенції також розробляє документи і конвенції, що захищають права людини. Найпоширеніша Конвенція ЮНЕСКО про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти 1960 p., яка передбачає ліквідацію і попередження такої дискримінації, ухвалення державами - учасницями Конвенції необхідних заходів для цього.

Категорія: Основи правознавства | Додав: lybchenko85 (27.02.2017)
Переглядів: 66 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar

Copyright MyCorp © 2017