Четвер, 28 Бер 2024, 16:17
Сайт викладача гуманітарних дисциплін
 Любченка Андрія Андрійовича
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Історія української державності та культури [17]
Захист України [43]
Культурологія [20]
Історія України [4]
Теми рефератів з Культурології [1]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

10:27
Тема: Військовослужбовці та відносини між ними. Військова дисципліна

 Поняття про військові статути

Статути Збройних Сил України  – це зведення законів військової служби, на основі яких здійснюються повсякденне життя, виховання, навчання, бойова діяльність військ; у них роз’яснюється, як військовослужбовець повинен нести військову службу й навчатися військовій справі, які морально-бойові риси повинні бути йому притаманні, щоб він став надійним і вмілим захисником Батьківщини.

Статути зобов’язують військовослужбовців сумлінно виконувати військовий обов’язок, вивчати військову справу, бойову техніку  і зброю, запам’ятовувати все, чому їх навчають  командири, зразково виконувати показані їм військові прийоми.

Положення і вимоги статутів є обов’язковими для всіх військовослужбовців Збройних Сил України. Життя і діяльність Збройних Сил України визначають військові Статути.

 

 

Статути Збройних Сил України поділяють на загальновійськові та статути родів військ.

Загальновійськовими статутами Збройних Сил України є:

• Статут внутрішньої служби Збройних Сил України;

• Дисциплінарний статут Збройних Сил України;

• Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України;

• Стройовий статут Збройних Сил України.

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України: визначає загальні права та обов’язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов’язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України: визначає сутність військової дисципліни, обов’язки військовослужбовців, а також військовозобов’язаних і резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України, незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг, повинні неухильно виконувати вимоги цього Статуту.

Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України: визначає організацію і порядок несення гарнізонної та вартової служб, права й обов’язки посадових осіб гарнізону та військовослужбовців, які залучаються для несення цих служб.

Стройовий статут Збройних Сил України: визначає стройові прийоми і рухи без зброї та зі зброєю; строї підрозділів та військових частин у пішому порядку і на машинах; порядок виконання військового вітання, проведення стройового огляду; місце Бойового Прапора військової частини у строю, порядок його внесення і винесення; обов’язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю та вимоги до їх стройового навчання.

Статути обов’язкові для всіх військових частин, управлінь, штабів, організацій, установ і військових навчальних закладів.

Дія Статутів Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України.

 Військові звання і знаки розрізнення Відповідно до Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу“ військовослужбовців, резервістів та військовозобов’язаних поділяють на рядовий склад, сержантський і старшинський склад та офіцерський склад. Встановлено такі військові звання:

 

Дотримання військовослужбовцями статутних взаємовідносин. Правила військової ввічливості й поведінки військовослужбовців. Порядок звернення до начальників, віддання і виконання наказів. Обов’язки, права та відповідальність військовослужбовців.

Військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні обов’язки військовослужбовців

Виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов’язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов’язки:

• свято і непорушно дотримуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок;

• бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

• беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

• постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свій вишкіл і майстерність, знати та виконувати свої обов’язки та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України;• знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

• дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

• поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;

• бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

• вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

• виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку й дисципліни;

• дотримуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов’язків, про вказані йому зауваження військовослужбовець зобов’язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Військовослужбовець зобов’язаний дотримуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров’я звичок. Зі службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити, – до наступного прямого начальника.

Військовослужбовець зобов’язаний знати і неухильно дотримуватися прийнятих Україною норм міжнародного гуманітарного права. Кожний військовослужбовець зобов’язаний виконувати службові обов’язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою. Ці обов’язки визначені у статутах Збройних Сил України, а також відповідних посібниках, порадниках, положеннях, інструкціях. На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладено спеціальні обов’язки. Ці обов’язки та порядок їх виконання визначають закони і статути Збройних Сил України, а також  інші нормативно-правові акти, прийняті на основі законів і статутів Збройних Сил України. Права військовослужбовців. Військовослужбовці перебувають під захистом держави, їм належить уся повнота прав і свобод, закріплених Конституцією України. Держава гарантує військовослужбовцям і членам їхніх сімей соціальний і правовий захист згідно з законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Військовослужбовці під час виконання службових обов’язків мають право застосовувати заходи фізичного впливу, а також носити, зберігати та використовувати спеціальні засоби, зброю в порядку, встановленому законодавством. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї допускається, якщо інші заходи виявилися неефективними або якщо через обставини застосовувати інші заходи немає змоги. Застосуванню зброї, за винятком випадків раптового нападу, нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів, літальних апаратів, морських і річкових суден, втечі з-під варти зі зброєю або за допомогою транспортних засобів під час руху, повинно передувати попередження про намір застосовувати зброю і постріл угору. Застосовуючи і використовуючи зброю, військовослужбовець зобов’язаний вжити всіх заходів для того, щоб не було завдано шкоди стороннім особам. Військовослужбовці мають право застосовувати спеціальні засоби, засоби фізичного впливу та зброю особисто або у складі підрозділу:

• для захисту свого здоров’я і життя, а також здоров’я і життя інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами й засобами захистити їх у певній ситуації немає змоги;

• для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину та яка намагається втекти або яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також для затримання озброєної особи, яка загрожує застосуванням зброї та інших засобів, що становить загрозу для життя і здоров’я військовослужбовця чи інших осіб;

• для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною військовослужбовців, а також для звільнення цих об’єктів у разі захоплення;

• у разі спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, якщо іншими способами і засобами не можна припинити цю спробу.

Відповідальність військовослужбовців.

Військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовців, на яких накладено дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняють від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовців притягають до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Начальники та підлеглі, старші та молодші за військовим званням.

Єдиноначальність є одним із принципів будівництва й керівництва Збройними Силами України і полягає в:

• наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;

• наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;

• забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), на основі всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов’язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов’язаний беззастережно (крім випадків віддання явно злочинного наказу) виконувати накази начальника і ставитися до нього з повагою. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі й тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

За своїми військовими званнями начальниками є: • сержанти і старшини – для солдатів і матросів однієї з ними військової частини;

• прапорщики і мічмани – для сержантів і старшин, солдатів і матросів однієї з ними військової частини;

• молодші офіцери – для сержантів, прапорщиків і мічманів однієї з ними військової частини і старшин, солдатів і матросів;

• старші офіцери за військовим званням підполковник, капітан 2 рангу, майор, капітан 3 рангу – для прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, солдатів і матросів;

• генерал-лейтенанти, віце-адмірали, генерал-майори, контр-адмірали, полковники, капітани 1 рангу – для молодших офіцерів, прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, солдатів і матросів;

• генерали армії України, генерал-полковники, адмірали – для старших і молодших офіцерів, прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, солдатів і матросів.

Військовослужбовці, які за своїм службовим становищем і військовим званням не є стосовно інших військовослужбовців начальниками або підлеглими, можуть бути старшими чи молодшими за військовим званням.

Старші за військовим званням військовослужбовці мають право вимагати від молодших за військовим званням військовослужбовців дотримання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання.

Молодші за званням військовослужбовці повинні беззастережно виконувати зазначені  вимоги  старших  за військовим  званням військовослужбовців. Серед військовослужбовців, не підпорядкованих один одному, які спільно виконують службові обов’язки, і якщо їхні службові відносини не визначені командиром (начальником), начальником є старший із них за посадою, а за рівних посад – старший за військовим званням.

Порядок віддання й виконання наказів.

Накази віддають, як правило,  за підпорядкованістю. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, а також використовуючи технічні засоби зв’язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення. Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.

За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом. Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: “Слухаюсь” – і далі виконує його. Щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може вимагати стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов’язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов’язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання.

Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та в повному обсязі, зобов’язаний він про це доповісти вищезазначеним особам негайно.

Про військову ввічливість і поведінку військовослужбовців.

Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури,  поведінки, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов’язані завжди пам’ятати, що за їхніми вчинками судять не лише про них, а й про Збройні Сили України загалом. Усі військовослужбовці повинні під час зустрічі (обгону) вітати один одного, дотримуючись правил, визначених Стройовим статутом Збройних Сил України.

Військове вітання – це вияв взаємної поваги і згуртованості військовослужбовців. Відносини між військовослужбовцями повинні ґрунтуватися на взаємній повазі, і з питань служби вони звертаються один до одного на “Ви”. Начальники й старші за військовим званням військовослужбовці з питань служби до підлеглих і молодших звертаються за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово “товаришу”. Наприклад: “Солдате Черняк”, “Товаришу солдате”, “Сержанте Коваленко”, “Товаришу сержанте”; “Прапорщику Мороз”,  “Товаришу прапорщику”; “Лейтенанте Малишенко”, “Товаришу лейтенанте”. До курсантів військово-навчальних закладів, які не мають військових звань сержантського і старшинського складу чи складу прапорщиків і мічманів, а також курсантів навчальних військових частин (підрозділів) звертаються: “Курсанте Петренко”, “Товаришу курсанте”. Військовослужбовці під час звертання до них командира (начальника) або старшого за військовим званням повинні стати у стройове положення. Підлеглі й молодші за військовим званням звертаються у службових справах до командирів (начальників) і старших за військовим званням, додаючи перед званням слово “Товаришу”. Наприклад: “Товаришу лейтенанте”. Звертаючись до іншого військовослужбовця в присутності командира (начальника) або старшого за військовим званням, потрібно попросити на це дозволу командира (начальника) або старшого за військовим званням. Наприклад: “Товаришу полковнику, дозвольте звернутися до майора Ващенка”. Якщо звертаються один до одного поза строєм, а також віддають чи отримують наказ, військовослужбовці повинні стати у стройове положення, а ті, які мають на собі головний убір, прикладають руку до нього. Доповідаючи чи вислуховуючи рапорт, військовослужбовець прикладає руку до головного убору та опускає її після закінчення доповіді. Якщо перед доповіддю була віддана команда “Струнко”, то доповідач за наступною командою “Вільно” повторює її й опускає руку. У громадських місцях, у міському транспорті та приміських поїздах за відсутності вільних місць військовослужбовець повинен запропонувати своє місце командирові (начальникові) або старшому.

Якщо під час зустрічі немає змоги вільно розминутися з командиром (начальником) або старшим за військовим званням, підлеглий (молодший за військовим званням) повинен, вітаючи, пропустити його. За потреби обігнати командира (начальника) або старшого за військовим званням потрібно попросити в нього дозволу на це. Військовослужбовцям заборонено тримати руки в кишенях одягу, а також сидіти у присутності командира (начальника) або старшого за військовим званням без його дозволу.

Курити дозволено лише у спеціально відведених для цього місцях. Військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу увагу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатися їм місцем у громадському транспорті, сприяти захистові честі й гідності громадян, дотриманню громадського порядку, а також надавати допомогу при нещасних випадках, виникненні пожежі чи стихійного лиха. Правила військової ввічливості, поведінки та військового вітання обов’язкові також для прапорщиків і мічманів, осіб молодшого, старшого і вищого офіцерського складу, які перебувають у запасі й у відставці, якщо вони носять військову форму одягу.

 

Категорія: Захист України | Переглядів: 1235 | Додав: lybchenko85 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Жовтень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2024
uCoz