План заняття:

1. Основні принципи і етапи надання допомоги пораненим у бойових умовах. 

2. Перший етап. Надання допомоги «під вогнем»

3. Індивідуальна аптечка першої допомоги (IFAK – Individual First Aid Kit)

4. Загальне положення надання допомоги і переведення пораненого в безпечне положення на боці

5. Основні принципи і етапи надання допомоги пораненим у бойових умовах.

6. Зупинка кровотечі з ран шиї, тулуба, кінцівок (взаємодопомога)

7. Зупинка кровотечі за допомогою спеціальних джгутів. Самодопомога.

Гасло тактичної медицини – правильні дії в правильний час!

            В умовах реальної військової агресії та захоплення території України російською федерацією проблема захисту Батьківщини стала, як ніколи актуальною.

        Вчасне надання першої і долікарської медичної допомоги зберігає життя поранених та хворих, а своєчасна евакуація з поля бою запобігає повторному ураженню або загибелі. Тому, використовуючи досвід країн НАТО, було впроваджено курс тактичної медицини.

         Тактична медицина – це надання медичної допомоги під час військових дій. Впровадження цього курсу для кожного бійця в західних арміях призвело до гарних результатів – кількість загиблих від поранень в армії США зараз є найнижчою за всю історію. Тактична медицина враховує той факт, що місце і обставини в яких надається допомога під час бойових дій, принципово відмінні від звичних лікарень, салону карети швидкої допомоги або, навіть, тротуару серед міста.

       Ранній початок лікарської допомоги є  фактором, який значно покращує шанси на виживання та відновлення функцій у пораненого. Тому існує поняття  «золотої години» – перша година після поранення, протягом якої повинно розпочатись надання кваліфікованої лікарської допомоги.

         Кожний боєць будь-якої  сучасної армії, крім майстерного володіння озброєнням, фізичної та тактичної підготовки, досконало володіє прийомами надання медичної допомоги в бойових умовах. Боєць, який не володіє знаннями з тактичної медицини  є небезпечним сам для себе та своїх товаришів.

     Розділ тактичної медицини розрахований на навчання базових навичок для надання само- та взаємодопомоги в умовах бойових дій. Матеріали розділу будуть корисні при підготовці учнів у наданні першої домедичної та медичної допомоги в зонах обстрілу і укриття.

Основні принципи і етапи надання допомоги пораненим у бойових умовах.

        Основними причинами смерті 80-90% поранених стали масивна крововтрата та шок. Пошкодження, які виникають у сучасних збройних протистояннях, значно обмежують час надання домедичної допомоги на полі бою. Смерть настає від декількох десятків секунд до однієї години.

Запам’ятай!

           Розрізняють два місця надання домедичної допомоги під час ведення бойових дій:

а) безпосередньо в секторі обстрілу;

б) в секторі укриття.

          Виділяють три етапи надання допомоги пораненим у військово-польових умовах.

         Перший етап – допомога в «червоній зоні» (англ. Care Under Fire – в різних джерелах перекладається як: «надання допомоги під вогнем», в зоні обстрілу).

         Другий етап – допомога в «жовтій зоні» (англ. Tactical Field Care – в різних джерелах перекладається як: «надання допомоги на полі бою», «надання допомоги в зоні укриття»).

       Третій етап – надання допомоги під час тактичної евакуації з поля бою в медичні заклади «зеленої зони» – мобільні польові госпіталі, військові чи цивільні шпиталі, спеціалізовані клініки (англ. Tactical Evacuation Care).

Перший етап. Надання допомоги «під вогнем»

      Перший етап – при наданні допомоги в «червоній зоні» рятувальник знаходиться під вогнем супротивника, що значно обмежує допомогу, яку він може надати. Допомога переважно складається з використання джгута і якнайшвидшого переміщення потерпілих у безпечне місце.

         В умовах бою бути бійцем-рятувальником – це вторинна місія. Основна функція – виконати первинну місію. Першим пріоритетом на полі бою є ведення вогню у відповідь і відбивання ворогів. Цілі під час надання допомоги пораненим в зоні обстрілу:

1) Виконати бойове завдання;

2) Запобігти більшій кількості;

3) Зберегти життя пораненого.

         Після завершення етапу надання медичної допомоги в умовах обстрілу надається медична допомога в «зоні укриття».

Другий етап – надання медичної допомоги у військово-польових умовах в жовтій зоні

             Починати ІІ етап надання медичної допомоги у військово-польових умовах після того, як рятувальник і поранений більше не знаходяться під прямим вогнем противника. На цьому етапі є більше часу для надання допомоги. При наданні медичної допомоги у військово-польових умовах медичне обладнання та матеріали часто обмежені тими, які були принесені на поле бою бійцем-рятувальником або окремими солдатами. процедури при наданні медичної допомоги у військово-польових умовах:

• Оцінити стан пораненого застосовуючи правило C-A-B-C 

(Критична кровотеча – Дихальні шляхи – Дихання – Циркуляція) і надати пораненому необхідну допомогу.

• Оглянути пораненого на наявність небезпечних для життя кровотеч.

• Зробити необхідні заходи для відновлення прохідності дихальних шляхів, включаючи введення носоглоткового повітроводу при необхідності.

• Обробити будь-які відкриті ушкодження грудної клітини. В разі напруженого пневмотораксу провести декомпресію.

• Перевірити стан кровоспинного джгута, якщо він застосовувався. Якщо на етапі надання медичної допомоги в умовах обстрілу ви накладали пораненому джгут для зупинки кровотечі з ран кінцівок, перевірити кровотечу.

• Оглянути пораненого на наявність незначних кровотеч.

• Оглянути пораненого на предмет наявності будь-яких необроблених ран на кінцівках, які можуть бути небезпечні для життя, і обробити їх. 

• Продовжувати обробляти інші травми (накладення шин на переломи, перев’язка інших ран, опіків і т.д.).

• Ввести знеболюючі та антибіотики з польової аптечки IFAK. Використовуючи IFAK пораненого. Не використовувати свою польову аптечку, так як вона може знадобитися вам самим.

• Вживати необхідних заходів для запобігання розвитку шокового стану або надати допомогу при шоку, що вже розвинувся.

• Передати інформацію про медико-санітарну обстановку командиру підрозділу. При необхідності викликати військового парамедика (санітарного інструктора) з додатковими засобами. Повідомити командира підрозділу, якщо поранений не зможе продовжити виконання бойового завдання.

• Слідкувати за пораненим. Слідкувати за рівнем свідомості кожні 15 хвилин і диханням пораненого. Якщо він у свідомості – розмовляти з ним при можливості – підбадьорити, заспокоїти.

• В разі необхідності підготувати пораненого до евакуації. Записати дані клінічного огляду, відомості про виконані лікувальні заходи.

           Третій етап – надання допомоги під час тактичної евакуації.

         При здійсненні евакуації допомога надається до надходження постраждалого в пункт збору або до медичної установи.

Розрізняють немедичну та медичну евакуацію.

 1) Немедична евакуація потерпілого відноситься до переміщення потерпілих з використанням немедичного транспортного засобу або літального апарату. Під час такої евакуації рятувальник може перебувати з потерпілим для надання йому допомоги під час транспортування.

 2) Медична евакуація  відноситься до евакуації потерпілих з використанням спеціалізованого санітарного автомобіля або санітарного літака. На медичних транспортних засобах для евакуації (наземних і повітряних) присутній медичний персонал для надання потерпілим допомоги під час евакуації.

             В обох випадках допомога надається по протоколу C-A-B-C.

          Поранених слід оперативно переміщати на наступний рівень надання допомоги, інакше наявні цінні ресурси витрачатимуться на підтримання пацієнтів, що перешкоджатиме іншим постраждалим отримати допомогу.

             Завдання для повторення.

1.Які етапи надання допомоги пораненим в умовах бойових дій вам відомі.

2.Їх коротка характеристика.

3.Від яких дій слід утримуватися, надаючи першу допомогу? Наведіть конкретні приклади.

1.2. Індивідуальна аптечка першої допомоги (IFAK – Individual First Aid Kit)

             Відповідно до завдань, які необхідно вирішити при наданні першої медичної допомоги в бойових умовах, сучасна тактична аптечка повинна містити:

   С. Кровоспинні засоби:

           1) Джгут для зупинки артеріальної кровотечі C.A.T. – Combat Application Tourniquet (бажано мати 2 турнікети – один в аптечці, інший ззовні – на самій аптечці або на амуніції, у однаковому місці, визначеному для всіх бійців підрозділу).

           2) Бандаж для першої допомоги з аплікатором для тиску на рану – The First Care Bandage ізраїльського виробництва.

           Це так званий „Ізраїльський бандаж” – сучасний перев’язувальний пакет, який створюючи постійний тиск на рану, зупиняє більшість достатньо сильних, але не критичних кровотеч.

          3) Гемостатичні засоби на основі хітозану – Celox, ChitoSam у вигляді гранул або більш сучасні у вигляді кровоспинного бинта – Combat Gauze, QuikClot, H&H Compressed Gauze PriMed та ін.

          Ці засоби застосовуються для тампонування ран з кровотечою та утворення штучного тромбу при взаємодії хітозану з кров’ю.

А. Засіб забезпечення прохідності дихальних шляхів:

           4) Назофарингеальний (носоглотковий) повітровід  (The Pro-Breathe, Kendall Argyle та ін.)

Важливий та ефективний засіб для відновлення прохідності дихальних шляхів при западанні язика.

B. Засоби для боротьби з порушеннями дихання:

           5) Оклюзійний грудний пластир Ашермана – Asherman Chest Seal, Halo (або інший)

           Пластир застосовується для герметизації відкритих поранень грудної клітини (відкритому пневмотораксі).

           6) Набір для декомпресії – Decomression Kit (спеціальна голка з катетером для декомпресії грудної клітки – ARS (Air Release System)).

           Декомпресійний набір застосовується для видалення повітря з плевральної порожнини грудної клітини (напруженому пневмотораксі).

             Замість цього набору для декомпресії аптечка може містити катетер G14 (помаранчевий).

            7) Спеціальна маска із клапаном для штучного дихання методом „рот-в-рот” – CPR Face Shield (або інша).

C. Засоби для зупинення менших кровотеч, підтримання кровообігу, боротьби з шоком та інші засоби:

            8) Звичайні стерильні бинти та серветки або перев’язувальні пакети.

            9) Термоковдра HRS або Blizzard Survival Blanket або інша – для боротьби з переохолодженням або перегріванням пораненого.

            10) Внутрішньовенний катетер G18 (зелений)

            11) Трикутна хустка.

            Крім зупинки кровотечі хустка може застосовуватися як універсальна пов’язка на різні частини тіла, для фіксації кінцівок та ін.

            12) Пластир бактерицидний.

             13) Пластир котушковий.

            14) Ножиці.

            15) Рукавички гумові

            16) Антисептик (хлоргексидин або ін.)

            17) Англійські булавки

            18) Незмивний маркер (краще розчин діамантового зеленого (зеленки) у вигляді маркера – антисептик для невеликих ран)

            19) Медикаменти:

– знеболювальні ненаркотичні (парацетамол, діклофенак, ібупрофен, або ін.);

– антибіотики (цефалексін, норфлоксацин або амоксіцилін, або ін.)

            Знеболювальні таблетки та антибіотики (як правило 4-5 таблеток) входять до набору, який повинен вжити боєць при будь якому пораненні.

– інші ліки – заспокійливі, протипроносні, очні краплі, гранули для очищення води, протизастудні та т.п. не є складовою аптечки IFAK, але можуть міститися в ній з огляду на практичну зручність та бажано в окремому пакуванні.

           Пам’ятай! Основне завдання – опанувати основи надання невідкладної допомоги пораненим усіма штатними і підручними засобами, тим самим виграти такий необхідний час для життя пораненого.

Завдання для повторення.

1.Назвіть кровоспинні засоби, що входять до індивідуальної аптечки IFAK.

2.Які засоби використовуються для забезпечення прохідності дихальних шляхів?

 Загальне положення надання допомоги і переведення пораненого в безпечне положення на боці

             Якщо поранений не може переміститися в безпечне місце сам і бойова ситуація дозволяє надати йому допомогу, в такому випадку необхідно провести швидку оцінку стану потерпілого, зупинити кровотечу з ран на кінцівках, що загрожують життю пораненого і перейти разом з ним в безпечну зону.

              Для цього потрібно:

• Вербальний контакт.

• Підійти до пораненого, використовуючи самий безпечний шлях.

• Сформувати загальну картину стану пораненого. Застосувати правило C-A-B-C! (Критична кровотеча – Дихальні шляхи – Дихання – Циркуляція) – основна увага швидкому пошуку критичної кровотечі!

• Після того, як підійшли до пораненого, визначити наявність у нього свідомості: 

1) Запитати гучним, але спокійним голосом: «Ти в порядку?». Акуратно струснути або поплескати пораненого по плечу. 

2) Якщо поранений знаходиться в свідомості, запитати у нього, в якому місці він відчуває біль або інші незвичні відчуття. Це допоможе визначити рівень свідомості потерпілого і забезпечить інформацією, яку можна використовувати при наданні допомоги потерпілому. 

3) Задати пораненому питання, щоб визначити рівень його свідомості. Задавати потерпілому питання, які потребують більш розгорнутих відповідей, ніж «так» і «ні». Приклади таких питань: «Як тебе звати?», «Яке сьогодні число?» і «Де ми знаходимося?». 

4) Якщо поранений не відповідає на питання, не реагує на команди – перевірити реагування на біль. Для цього потерти його грудну кістку (грудину) кісточками пальців або міцно стиснути м’яз у складці між великим та вказівним пальцем пораненого.

            Безпечне положення на боці дозволяє крові, слизу і блювотним масам витікати з рота пораненого, не перекриваючи дихальні шляхи. Воно також не дає язику запасти і перекрити доступ повітрю. Повертати пораненого на бік можна в напрямку до себе і від себе. До себе повертати більш зручно і доцільно так як ви весь час контролюєте пораненого. Щоб покласти пораненого на бік в напрямку до себе:

1. Витягнути ближчу до себе руку пораненого за голову. Витягнута рука утворюватиме вісь повороту та захищатиме шийний відділ хребта від поперечних рухів небезпечних при можливому переломі шиї.

2. Зігнути іншу руку в лікті та завести тильну сторону долоні до ближчої до себе щоки пораненого.

3. Зігнути дальню від себе ногу пораненого в коліні. Використовуючи зігнуті руку і ногу пораненого, як важіль, повернути його на себе. Таким чином можна без зусиль повернути будь-яку людину.

4. Підтягнути зігнуту ногу трохи вище, поправити руки пораненого, надаючи йому зручне стійке положення.

            Пам’ятайте! У секторі обстрілу слід в максимально стислий час надати тільки той мінімальний обсяг допомоги, який дозволить пораненому дожити до закінчення бою або забезпечить його життєздатність під час транспортування в укриття.

           Своєчасно надана перша допомога – ще одне врятоване життя!

Запитання для повторення.

1.Які основні принципи надання домедичної допомоги в секторі обстрілу?

2.Для чого необхідно пораненого перевести в положення на боці?