Рада Національної безпеки і оборони України (РНБО)
«Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України». Конституція України. ст. 107.
Склад Ради національної безпеки і оборони України:
ВЕДЕННЯ ВОГНЮ З МІСЦЯ ПО НЕРУХОМИХ ЦІЛЯХ І ЦІЛЯХ, ЩО З’ЯВЛЯЮТЬСЯ
Завдання:
1. Охарактеризуйте загальні заходи безпечного поводження зі стрілецькою зброєю.
2. Які особливості заходів безпеки під час стрільби на стрільбищі вам відомі?
3. Яку з названих цілей вибирає в бою стрілець для прицільного ураження насамперед: танк / бойова машина піхоти / бронетранспортер / обслуга гранатомета / снайпер? Відповідь обґрунтуйте.
4) Поясніть, як вибирають і готують місце для стрільби лежачи.
5) Пояснити як вибрати цілі, приціл та точки прицілювання.
6) Поясніть, який кут називають тисячною.
7) Поясніть, правило визначення поправок на бічний вітер.
8) Пояснити правила визначення поправок на рух цілі.
ВЕДЕННЯ ВОГНЮ З МІСЦЯ ПО НЕРУХОМИХ ЦІЛЯХ І ЦІЛЯХ, ЩО З’ЯВЛЯЮТЬСЯ
◄ ОРГАНІЗАЦІЯ І ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ СТРІЛЬБИ З АВТОМАТА ►
Під час проведення стрільб слід дотримуватися такого порядку: командир взводу наказує командиру відділення, яке буде стріляти, поставити бойове завдання підлеглим та одержати на пункті боєпостачання боєприпаси на чергову зміну стрільців.
Боєприпаси видаються тим, хто стріляє, поштучно за відомістю або у споряджених магазинах. Якщо необхідно, боєприпаси можуть видаватися їх роздавачами у вихідному положенні.
Студенти, які отримали боєприпаси поштучно, оглядають їх, споряджають набоями магазини, вкладають магазини в сумки і під керівництвом командира відділення (старшого зміни) прямують на вихідне положення, яке розміщене не ближче ніж за 10 м від вогневого рубежу.
Після прибуття зміни на вихідне положення керівник стрільб уточнює кожному учаснику стрільби порядок виконання вправи (вогневу позицію, місце і положення для стрільби, сектор стрільби, черговість стрільби, заходи безпеки).
Переконавшись у готовності зміни й дільниці до стрільби, керівник наказує підняти на дільничному пункті управління червоний прапор і доповідає про готовність до стрільби старшому керівникові стрільб.
За командою керівника стрільб «На вогневий рубіж вперед!» зміна виходить на вогневий рубіж.
Після сигналу «До бою!» за командою керівника стрільб на дільниці студенти готуються до стрільби, заряджають зброю і доповідають: «Такий-mo до бою готовий!».
За сигналом «Вогонь!» студенти самостійно виявляють і уражають цілі, ведуть спостереження у вказаному секторі обстрілу, діють відповідно до отриманого завдання.
Закінчивши виконання вправи, студенти розряджають зброю, керівник стрільб на дільниці оглядає її, повертає зміну на вихідне положення, дає розпорядження замінити на пункті керування червоний прапор на білий і заслуховує доповідь кожного студента про його дії під час виконання вправ, результати стрільби, витрати боєприпасів, поломки й затримки зброї.
Приблизна форма доповіді: «Пане (пані) майоре, студент Петренко виконав вправу контрольної стрільби з автомата. Під час стрільби спостерігав: грудна фігура уражена, стрілець, що атакує, уражений, набої використано повністю (не повністю, залишилось стільки-то набоїв), затримок під час стрільби не було (були такі-то затримки)».
Заслухавши доповіді студентів і зробивши короткий розбір виконання вправ, керівник стрільб наказує здати на пункт бойового постачання або роздавальнику боєприпасів невикористані боєприпаси і перейти на чергове навчальне місце. Після цього доповідає старшому керівникові стрільб про закінчення стрільби зміною.
Після повернення зміни у вихідне положення старший керівник стрільб дає розпорядження підняти на командному пункті білий прапор, подати команду «Відбій» і, якщо це необхідно, оглянути мішені.
◄ ВЛУЧНІСТЬ СТРІЛЬБИ ►
Під час стрільби з однієї і тієї самої справної зброї, при найретельнішій одноманітності виконання кожного пострілу, кожна куля внаслідок низки випадкових причин (різниця в масі куль, у якості порохового заряду, вплив атмосферних явищ, якість зброї тощо) летить по своїй, відмінній від інших, траєкторії, а отже, влучає в мішень у різних місцях.
Це явище називається природним розсіюванням пострілів. Уся сукупність траєкторій куль, отриманих унаслідок їх природного розсіювання, називається снопом траєкторій (мал.).
а - на вертикальній площині; б - на горизонтальній площині; середня траєкторія позначена пунктирною лінією; СТП - середня точка попадання; ВВ1 - вісь розсіювання по висоті; ББ1 - вісь розсіювання по боковому напрямку; ДД1 - вісь розсіювання по дальності.
Траєкторія, яка проходить у середині снопа траєкторій, називається середньою траєкторією.
Точка перетину середньої траєкторії з поверхнею цілі (перешкоди) називається середньою точкою попадання, або центром розсіювання.
Слід розуміти, що середня траєкторія і середня точка попадання можуть не збігатися з реально існуючими траєкторією і відповідною їй пробоїною на цілі (перешкоді). Ці об’єкти (середня траєкторія і середня точка попадання) визначаються геометричними або розрахунковими методами. Зазвичай метод знаходження середньої точки попадання залежить від кі
... Читати далі »
ВЕДЕННЯ ВОГНЮ З МІСЦЯ ПО НЕРУХОМИХ ЦІЛЯХ І ЦІЛЯХ, ЩО З’ЯВЛЯЮТЬСЯ
◄ ОСНОВНІ ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СТРІЛЬБ У ТИРІ ТА НА ВІЙСЬКОВОМУ СТРІЛЬБИЩІ ►
Чітке та беззастережне дотримання заходів безпеки під час проведення стрільб є запорукою збереження життя та здоров’я студентів.
Заходи безпеки під час проведення стрільб у стрілецькому тирі.
До навчальних стрільб у стрілецькому тирі допускаються студенти, які: пройшли інструктаж з вимог безпеки під час стрільб;
склали заліки на знання вимог безпеки, результати яких зафіксовано в журналі;
знають матеріальну частину зброї та можуть нею користуватися.
Без дозволу керівника стрільб студентам заборонено:
заходити до приміщення тиру;
брати до рук зброю;
виносити боєприпаси та зброю з приміщення тиру;
заряджати та розряджати зброю;
проводити підготовку до стрільби (прицілюватися);
проводити стрільбу.
Студентам забороняється:
спрямовувати зброю вбік від мішеней, наводити її на людей;
брати зброю чи підходити до неї без команди керівника стрільб.
Студенти повинні:
чітко та беззаперечно виконувати команди керівника стрільб;
доповідати керівнику стрільб про отримання набоїв;
самостійно заряджати зброю за командою керівника «Заряджай»;
вести вогонь по мішенях тільки після команди керівника «По мішенях - вогонь/»;
після закінчення стрільби доповісти керівнику стрільб;
ознайомитися з результатами стрільби та провести їх аналіз.
Заходи безпеки під час проведення стрільб на військовому стрільбищі
На кожній директрисі (військовому стрільбищі), з урахуванням особливостей та місцевих умов, розробляється і вивішується на командному пункті та на дільничних пунктах управління інструкція з вимог безпеки, яку повинен твердо знати особовий склад підрозділів, що виводяться на стрільбу.
Студенти, які не засвоїли правил та вимог безпеки, до стрільби та її обслуговування не допускаються.
Кожний студент повинен беззаперечно та точно виконувати всі правила й вимоги безпеки під час стрільби.
Для забезпечення безпеки перед кожною стрільбою виставляється оточенн
... Читати далі »
Доброго дня! Сьогодні у вас самостійна робота, в якій вам потрібно охарактеризувати озброєння та бойову техніку військової частини, в якій ви в майбутньому хотіли б проходити військову службу. Можете користуватись інформацією з різних джерел. Виконуйте за таким зразком як в презинтації, або іншим за вашим баченням розкриття даного завдання.
1. Організаційно-штатна структура мотострілецького відділення.
2. Похідний і бойовий порядок мотострілецького відділення.
3. Дії солдата у складі відділення під час наступу.
4. Дії солдата у складі відділення в обороні
Організаційно-штатна структура мотострілецького відділення
Перше тактичне об'єднання солдатів для спільних дій називається мотострілецьким відділенням (МСВ). Його завдання - мобільно й ефективно боротися з особовим складом противника, його броньованими цілями, проводити розвідку, пересуватися з однією одиницею техніки й оберігати її.
До мотострілецького відділення як до організаційно-штатної одиниці входять:
К - командир відділення. Озброєний автоматом (АК). Накази віддає голосом або, перебуваючи у своїй бойовій машині піхоти (БМП) чи бронетранспортері (БТР), сигналами за допомогою переносної радіостанції (рації).
MB - механік-водій БМП. Озброєний автоматом. Основне завдання - утримувати у технічно справному стані бойову машину і вміло водити її за будь-яких обставин. На бойовій машині є рація, прилад для визначення зараженості місцевості, система колективного захисту від зброї масового знищення (ЗМЗ).
В - водій БТР.
НО - навідник-оператор БМП (БТР). Озброєний автоматом. Основне завдання - вести вогонь з бортового озброєння, а саме:
на БМП - із протитанкових керованих ракет, що здатні уражати броньовані цілі на відстані понад 8,5 км; із 30-міліметрової автоматичної гармати, що здатна знищувати не тільки наземні цілі, а й повітряні; зі спареного з гарматою кулемета 7,62 мм;
на БТР - із великокаліберного кулемета 14,5 мм, що здатний пробивати легкоброньовані цілі на відстані 2 км; зі спареного з ним кулемета 7,62 мм.
Км - кулеметник, озброєний ручним кулеметом (РКК). Завдання - вражати групові цілі противника.
Гм - гранатометник. Озброєний ручним протитанковим гранатометом (РПГ). Завдання - уражати броньовані цілі противника на відстані до 500 м. СГм - старший гранатометник.
ПГм - помічник гранатометника. Озброєний автоматом. Основне завдання - переносити гранати, допомагати гранатометникові, прикривати його від вогню противника.
Сн - снайпер. Озброєний снайперською гвинтівкою (СГ). Завдання - знищувати важливі цілі противника (офіцерів-спостерігачів, гранатометників).
Ст - стрільці. Озброєні автоматами, що мають під-ствольні протипіхотні гранатомети. Основне завдання - знищувати живу силу противника.
ССт - старший стрілець.
У кожного солдата є також одна наступальна й одна оборонна гранати, а на відділення видаються ще ручні та реактивні протитанкові гранати.
Особовий склад відділення - від 8 до 10 чоловік, воно має одну бойову машину і засоби радіозв'язку.
Похідний і бойовий порядок мотострілецького відділення
У бойових обставинах часто виникає необхідність швидко та точно визначити відстань до орієнтирів (цілей). У сучасному швидкоплинному та маневреному бою той, хто якнайшвидше і найточніше визначить відстань до противника, встановить правильно прицільний пристрій на своїй зброї, той і вийде переможцем. Вимірювання, виконані несвоєчасно або з грубими помилками, значно знижують ефективність використання зброї, приводять до поразки в бою. Тому кожен військовослужбовець повинен вміти визначати відстані на місцевості різними способами.
Точні способи вимірювання відстаней за допомогою кутомірних приладів і віддалемірів використовуються при топогеодезичній прив'язці, але ці способи вимірювань потребують багато часу.
У бою відстані на місцевості залежно від обставин і характеру бойового завдання вимірюють:
а) окомірно;
б) кроками;
в) за спідометром;
г) за кутовими розмірами предметів;
д) за лінійними розмірами предметів;
є) за часом та швидкістю руху;
є) за співвідношенням швидкості світла і звуку;
ж) на слух;
з) побудовою геометричних фігур на місцевості.и спостереженні через водяний простір, рівний луг, степ, ріллю), тим відстань видається меншою.
2 Вимірювання відстані кроками.
3 Визначення відстані за спідометром.
4 Визначення відстані за кутовими розмірами предметів.
Топографія - це наука, що вивчає засоби вимірювання місцевості й відображення її на папері у вигляді планів і карт. Військова топографія - розділ топографії, що визначає розробку засобів вивчення і розвідки місцевості з метою використання її в бойових умовах.
У бойових умовах солдатові доводиться діяти на різній місцевості. Він повинен сам визначати ціль і відстань для стрільби, напрямок руху, місце перебування та ін. Вивчення військової топографії сприяє розвитку таких важливих рис, як спостережливість, точність, увага, вміння аналізувати свої спостереження і робити висновки про можливий вплив місцевості на виконання бойових завдань.
Уміння кожного військовослужбовця впевнено орієнтуватися на незнайомій місцевості за картою та без неї, вдень і вночі, виконувати розрахунки за допомогою топографічних і спеціальних карт, а також аерофотознімків місцевості та сучасних засобів супутникової навігації для ведення точного вогню по цілях противника - це та основа, на яку опирається високий польовий вишкіл військ.
• Український військовий - оператор БПЛА - запускає планер для спостереження за ходом бойової операції
Військова топографія є важливою і невід'ємною складовою польового вишколу військ, тобто уміння підрозділів у бойових умовах успішно застосовувати сучасне високоточне озброєння та бойову техніку на незнайомій, складній для орієнтування місцевості за різної погоди, будь-якої пори року та часу доби.
У сучасному швидкоплинному і маневреному бою вдале використання місцевості забезпечує своєчасне та ефективне здійснення заходів із захисту особового складу та бойової техніки від новітньої високоточної зброї противника. Вміле використання місцевості значною мірою сприяє підвищенню можливостей своїх військ щодо маневру приховано та несподівано наносити удари по противнику й більш ефективно застосовувати всі види сучасного високоточного озброєння і бойової техніки.
Успіх у сучасному динамічному бою забезпечує саме високоточна зброя, ефективність застосування якої зумовлена використанням лазерних далекомірів, супутникових систем навігації, безпілотних літальних апаратів тощо. Усі військовослужбовці повинні мати відповідний рівень знань та володіти практичними навичками, які надає їм військова топографія для забезпечення успіху в різних видах бою і на будь-якій місцевості. Власне, цим і пов'язана військова топографія з тактикою, вогневою та спеціальною підготовкою й іншими навчальними дисциплінами.
Місцевість - це частина земної поверхні з усіма її елементами: рельєфом, ґрунтами, водами, рослинністю, шляхами сполучення, сільськогосподарськими і соціально-культурними об'єктами. З погляду військової топографії, місцевість є одним із елементів бойової ситуації. Місцевість поділяється:
• за особливостями рельєфу - на рівнинну, пагорбкувату, горбисту;
• за ступенем пересічення - на слабкопересічену, середньопересічену, дуже пересічену;
• за прохідністю - на легкопрохідну, прохідну, важко прохідну, непрохідну;
• за умовами спостереження і маскування - на відкриту, напіввідкриту, закриту;
• за природними умовами - на пустельну, степову, лісисту, лісисто-болотисту.
Рельєфом називають сукупність нерівностей поверхні суходолу, дна океанів і морів.
Природні та виготовлені людьми об'єкти на земній поверхні - це місцеві предмети, що використовуються у військовій справі для визначення місцевості, орієнтування, цілевизначення й управління військами в бою. До місцевих предметів належать: населені пункти, промислові та сільськогосподарські підприємства, рослинний і ґрунтовий покрив, берегова лінія великих за площею акваторій, ріки, озера, канали, об'єкти шляхів сполучення і зв'язку.
Надзвичайно важливим для виконання бойових завдань є орієнтування на місцевості - це визначення свого місцезнаходження, положення топографічних і тактичних об'єктів на місцевості стосовно сторін горизонту, рельєфу і місцевих предметів, розміщення своїх військ і військ противника.
Уміння швидко й точно орієнтуватися на місцевості дає змогу успішно виконувати бойове завдання на невідомій місцевості, в лісі та в умовах обмеженої видимості.
Орієнтуватися на місцевості можна за допомогою топографічної карти та без неї. Орієнтуючись на місцевості без карти потрібно визначити сторони горизонту.
Залежно від характеру місцевості, часу доби та видимості сторони горизонту визначають за компасом, за допомогою програм у смартфонах, смарт-годинниках чи військових планшетах, за допомогою GPS-навігатора. Також легко навчитись орієнтуватись за сонцем і годинником, за Полярною зіркою, за ознаками місцевих предметів та іншими способами.
• Визначення сторін горизонту за сонцем і годинником а) до полудня; б) після полудня
2. Бойовий порядок механізованого відділення (мвід) в обороні.
3. Бойовий порядок механізованого відділення (мвід) у наступальному бою.
4. Бойовий порядок механізованого відділення (мвід) в ході маршу.
Поняття бойового порядку..
Бойовий порядок—шикування підрозділу для ведення бою. Він повинен відповідати бойовому завданню, замислу майбутнього бою і забезпечувати: повне використання бойових можливостей підрозділу, своєчасне зосередження зусиль на обраному напрямку; надійне ураження противника на глибину бойового завдання; швидке використання результатів вогневого ураження противника (ВУП) і вигідних умов місцевості; нарощування зусиль у ході бою і можливість здійснення маневру; найменшу уразливість підрозділу від ударів усіх видів зброї противника, можливість відбиття ударів з повітря; підтримання безперервної взаємодії і зручність управління підрозділом.
Основними видами загальновійськового бою є оборонний і наступальний бій.
Бойовий порядок механізованого відділення (мвід) в обороні.
Бойовий порядок механізованого відділення (мвід) в обороні— бойова лінія і БМП (БТР). Залежно від обстановки і рішення командира стрільці, кулеметник і гранатометник відділення в бойовій лінії розміщуються рівномірно або розосеред-жуються в складі бойових груп («двійками», «трійками»). Відстань між військо-вослужбовцями при рівномірному розміщенні може бути до 14-16 м, між бойо-вими групами — 20-30 м, а між собою в групі — до 5 м. БМП (БТР) зазвичай перебуває в бойовому порядку відділення.
Бойовий порядок механізованого відділення (мвід) у наступальному бою.
Бойовий порядок відділення, яке наступає в пішому порядку, розгортають на фронті до 50 м; складається цей порядок з бойової лінії та БМП (БТР), що діє за особовим складом на відстані 100-200 м на одному з флангів відділення або безпосередньо в бойовій лінії. Військовослужбовці в бойовій лінії діють з інтервалом 6-8 м (8-12 кроків), для зручності ведення вогню і кращого використання місцевості (місцевих предметів) вони можуть висуватися вперед або зміщуватися вбік, не порушуючи загального фронту наступу і не заважаючи діям сусідів.
Щоб підвищити ефективність виконання завдань у наступальному бою під час дій у траншеях, ходах сполучення, а також в особливих умовах ведення бою, у відділенні можуть створюватися бойові групи («двійки», «трійки»), які ведуть наступ з інтервалом 20-25 м, а між солдатами в них — 3-5 м. Бойові групи можуть діяти в лінію, уступом або у дві лінії (одна за другою).
За призначенням розрівняють бойові групиманеврені й вогневі.
Маневрена групапризначена для оволодіння об’єктом атаки, знищення противника в траншеї, здійснення маневру, щоб вийти у фланг і тил супротив-ника, закріплення досягнутого рубежу і виконання інших завдань. Іноді вона може проробляти проходи в мінно-вибухових і невибухових загородженнях, виконуючи функції групи розгородження. Старшим групи зазвичай призначають старшого стрільця.
1.Види носіння зброї (вільне, тактичне та в момент наближення до цілі).
Чинні нормативні акти з військових питань не містять норм щодо видів носіння зброї (наприклад, автомата), зазначених у заголовку. У Стройовому статуті ЗСУ знаходимо лише три положення автомата - «на ремінь», «на груди», «за спину».
Як показує практика, статутні види носіння зброї можуть не використовуватись під час безпосередньої участі солдата у воєнних діях. У цих випадках військові пропонують інші види носіння зброї, які дозволяють швидко приготуватись до стрільби й результативно її вести. Ці види носіння автомата в бойових умовах інколи потребують застосування спеціальних (не штатних) ременів, які називають тактичними ременями. На фото містяться зображення, що ілюструють вільне, тактичне та в момент наближення до цілі носіння автомата.
Пересування одиночного бійця на полі бою.
Способи пересування солдата на полі бою заздалегідь передбачити практично неможливо. Зазвичай вони визначаються характером місцевості, діями противника і завданням, яке виконує конкретний солдат. Пересування на полі бою під час дій у пішому порядку може здійснюватися прискореним кроком або бігом (у повний зріст чи пригнувшись), перебіжками і переповзанням.
Прискорений крок або біг
Ділянки місцевості, приховані від спостереження противника і такі, що не прострілюються його вогнем, долаються прискореним кроком або бігом. Пересування прискореним кроком у повний зріст застосовується в ході атаки і наступу далеко від противника або на місцевості, де виключено спостереження противником (ліс, високий чагарник, лощина, яр, зворотні схили висот тощо). Пересування прискореним кроком пригнувшись застосовується для прихованого переміщення по місцевості з невисокими укриттями (низький чагарник, висока трава, канава тощо), по траншеях і ходах сполучення. Біг (повільний, швидкісний і в середньому темпі) може застосовуватися під час атаки противника, а також для подолання окремих ділянок місцевості. Швидкісний біг на повний зріст або пригнувшись застосовується при перебіганнях, при вибіганні з укриттів до бойових і транспортних машин.
Перебіжки
Відкриті ділянки місцевості, які обстрілюються противником, долаються перебіжками пригнувшись. Перебіжка починається з положення лежачи за командою (сигналом) командира відділення (старшого бойової групи) або самостійно. Перед початком перебіжки потрібно заздалегідь вибрати позицію (укриття), яка повинна забезпечити захист від вогню противника. Довжина кожної перебіжки в середньому повинна становити 20-40 кроків. Що більше відкрита місцевість, то швидшою і коротшою повинна бути перебіжка. Вона здійснюється стрімко, у напрямку місця зупинки, що міститься на відстані 1-2 м від обраної позиції (укриття). Перед початком перебіжки необхідно уважно оглянути місцевість та оцінити варіанти подальших дій. Досягнувши місця зупинки, потрібно з розгону лягти на землю й перекотитися (переповзти) на обрану позицію та приготуватися для ведення вогню. Зачекавши 5-10 с, потрібно в такому самому порядку перебігти до наступного місця зупинки і так доти, доки не буде досягнуто зазначеного командиром рубежу. Відділення, група або окремі солдати, що залишилися на місці, а також ті солдати, що вже висунулися після перебіжки на вказаний рубіж (зупинку), своїм вогнем підтримують тих солдатів, що перебігають. З однієї вогневої позиції вести вогонь тривалий час не можна, її треба частіше міняти. У ході ведення вогню солдат повинен уміти відшукати нову відповідну позицію (укриття) і за можливості приховано висунутися до неї.
Взвод може здійснювати перебіжки по одному або по відділеннях, а відділення - по одному, по бойових групах або одночасно всім складом.
Переповзання
Переповзання застосовуються для непомітного зближення з противником і прихованого подолання відкритих ділянок місцевості, що перебувають під наглядом або обстрілом противника.
Які перед перебіжкою, перед переповзанням необхідно намітити шлях переміщення і укриті місця для зупинки. В умовах застосування противником «мін-розтяжок» необхідно перед переповзанням застосовувати саперну «кішку» на шнурі, яка з положення лежачи викидається вперед по шляху переповзання та підтягується до себе, приводячи в дію детонатор встановлених мін. Під час застосування «кішки» в зоні ураження міни не повинні перебувати солдати свого підрозділу.
Залежно від обстановки, висоти рослинного покриву і наявності укриттів переповзання може здійснюватися по-пластунськи, напівкарачки і на боці.<
... Читати далі »
