1. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
2. Заходи по ліквідації наслідків зараження
3. Правила поведінки і дії населення під час надзвичайних ситуацій
4. Пост радіаційного і хімічного спостереження
5. Хімічна і радіаційна розвідка та дозиметричний контроль.
Завдання:
1. Яких загальних правил безпечної поведінки слід дотримуватися при виникненні різних надзвичайних ситуацій?
2. Як надзвичайні ситуації впливають на довкілля і безпеку життєдіяльності людини?
3. Чи виникають надзвичайні ситуації в регіоні, де ви живете? Вони є характерними для регіону чи ні? Які наслідки цих надзвичайних ситуацій для життєдіяльності населення та суб’єктів господарювання?
4. Схарактеризуйте потенційно небезпечні об’єкти міста (району), у якому ви живете.
5. Яких заходів уживають державні органи, органи місцевого самоврядування та населення вашого регіону з метою попередження виникнення можливих надзвичайних ситуацій?
З метою врятування людей і надання їм допомоги рятувальні роботи включають: розвідку району лиха і осередку ураження, маршруту висування формувань та проведення робіт; локалізацію і ліквідацію пожеж на шляху введення рятувальних формувань і об’єктах рятувальних робіт, розшуку і рятування людей, які знаходяться в завалених сховищах, підвалах, завалах, палаючих, загазованих, задимлених або затоплених будинках і виробничих приміщеннях, розкриття розвалених, пошкоджених, завалених захисних споруд і рятування людей, які знаходяться в них; надання першої медичної допомоги потерпілим; винесення потерпілих і евакуація з осередку ураження, небезпечних зон у безпечний район; санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, знезаражування території, будівель, споруд, продовольства, води, техніки, сировини. Це питання дуже актуальне не тільки у воєнний час, але й при надзвичайних ситуаціях мирного характеру, стихійних лихах, екологічних та техногенних катастрофах.
Запам`ятайте!!!
Основна мета рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР): допомога та збереження життя постраждалим на всіх етапах проведення РіНР.
Одночасно з рятувальними роботами необхідно виконати інші невідкладні аварійні роботи. Наприклад, для того щоб підвезти людей і техніку, необхідно розчистити завалені проїзди, навести переправи, подати воду для гасіння пожеж тощо.
За організацію і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт відповідає керівник ЦЗ об’єкта чи населеного пункту. Він особисто керує підпорядкованими формуваннями через служби ЦЗ (цивільного захисту).
Безпосередньо на місці проведення рятувальних робіт особовим складом керує командир формування. Він стежить за ходом роботи, за встановленим режимом роботи, за зміною обстановки, проведенням перегрупування чи перестановки сили і засобів на місці роботи, контролює дотримання заходів захисту і безпеки особового складу.
До невідкладних робіт належать: прокладання колонних шляхів і влаштування проїзду, проходів у завалах і зонах забруднення РР, зараження ОР і СДОР, локалізація і ліквідація аварій на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах з метою створення умов для проведення рятувальних робіт: укріплення або обвалення пошкоджених і з загрозою обвалу конструкцій споруд на шляху руху формувань і в місцях роботи: ремонт і відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв’язку і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт, потреб населення й особового складу формувань, які працюють у районах стихійного лиха, аварії чи осередку ураження, а також для протипожежних заходів.
Для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт рі
... Читати далі »
1. Перелічите основні заходи і засоби захисту населення і територій.
2. Охарактеризуйте основні положення інженерного захисту.
3. Визначте основні принципи медичного захисту.
4. Проаналізуйте заходи біологічного захисту.
5. З’ясуйте шляхи забезпечення радіаційного та хімічного захисту.
6. Охарактеризуйте систему оповіщення та інформативного забезпечення.
7. Назвіть основні сигнали оповіщення населення в мирний час.
8. Вкажіть сигнали оповіщення населення у воєнний час.
9. Перелічіть та охарактеризуйте основні види та способи евакуації.
10.Назвіть та охарактеризуйте види захисних споруд ЦЗ.
11.Визначте поділ населення на групи при укритті в захисних спорудах ЦЗ.
12.Опишіть будову та призначення засобів індивідуального захисту шкіри.
13.Вкажіть особливості використання медичних засобів захисту.
14.Назвіть основні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки.
15.Поясніть призначення і завдання пожежної охорони.
16.Визначте підстави для зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.
Організація життєзабезпечення постраждалого населення в НС
Під час НС значна частина населення часто залишається без житла, продуктів харчування, води, предметів першої необхідності, потребує медичної допомоги. Враховуючи зазначене, життєзабезпечення населення, особливо на початковому етапі ліквідації НС, є одним з першочергових завдань органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, органів управління системи ЦЗ. Метою життєзабезпечення населення є задоволення фізіологічних, матеріальних і духовних потреб населення в умовах НС і відповідно до встановлених норм.
Організація життєзабезпечення населення в екстремальних умовах є комплексом заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов, життя, здоров'я і працездатності людей, який включає:
1) тимчасове розміщення громадян в безпечних районах, забезпечення соціально-побутових умов населення в місцях їх тимчасового розміщення;
2) організація харчування у районах лиха і тимчасового розселення, забезпечення постраждалого населе- ня питною та технічною водою;
3) організація забезпечення населення, що потерпіло, одягом, взуттям і предметами першої необхідності;
4) забезпечення медичного обслуговування та санітарно-епідемічного нагляду в районах тимчасового розселення, задоволення потреб в медикаментах, запасах донорської крові, обладнання та іншого медичного майна в необхідних обсягах, проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо виконання санітарно-епідемічного режиму й заходів особистої гігієни;
5) забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки;
6) морально-психологічну підготовку і заходи щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;
7) організація надання фінансової допомоги потерпілим, відновлення втрачених документів;
8) організація роботи інформаційно-роз’яснювальних груп від органів місцевої влади щодо інформування населення про порядок відшкодування збитків спричинених НС, зустрічі керівництва держадміністрації, депутатського корпусу району та представників міськвиконкому з постраждалими;
9) проведення постійного моніторингу проблемних питань, котрі викликають соціальне напруження серед населення і прийняття відповідних заходів з їх вирішення;
10) відновлення функціонування сфери соціального захисту населення, яке потерпіло внаслідок НС.
Основними складовими частинами медичного забезпечення постраждалого населення в умовах НС є:
1) оцінка медико-санітарної обстановки;
2) медична (медико-тактична) та інші спеціальні види розвідки;
План заняття.
адзвичайних ситуацій