План заняття:

1. Захисні споруди.

2. Засоби індивідуального захисту.

3. Порядок оповіщення населення.

4. Евакуація населення.

Завдання:

1. Перелічите основні заходи і засоби захисту населення і територій.

2. Охарактеризуйте основні положення інженерного захисту.

3. Визначте основні принципи медичного захисту.

4. Проаналізуйте заходи біологічного захисту.

5. З’ясуйте шляхи забезпечення радіаційного та хімічного захисту.

6. Охарактеризуйте систему оповіщення та інформативного забезпечення.

7. Назвіть основні сигнали оповіщення населення в мирний час.

8. Вкажіть сигнали оповіщення населення у воєнний час.

9. Перелічіть та охарактеризуйте основні види та способи евакуації.

10.Назвіть та охарактеризуйте види захисних споруд ЦЗ.

11.Визначте поділ населення на групи при укритті в захисних спорудах ЦЗ.

12.Опишіть будову та призначення засобів індивідуального захисту шкіри.

13.Вкажіть особливості використання медичних засобів захисту.

14.Назвіть основні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки.

15.Поясніть призначення і завдання пожежної охорони.

16.Визначте підстави для зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Організація життєзабезпечення постраждалого населення в НС

Під час НС значна частина населення часто залишається без житла, продуктів харчування, води, предметів першої необхідності, потребує медичної допомоги. Враховуючи зазначене, життєзабезпечення населення, особливо на початковому етапі ліквідації НС, є одним з першочергових завдань органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, органів управління системи ЦЗ. Метою життєзабезпечення населення є задоволення фізіологічних, матеріальних і духовних потреб населення в умовах НС і відповідно до встановлених норм.

Організація життєзабезпечення населення в екстремальних умовах є комплексом заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов, життя, здоров'я і працездатності людей, який включає:

1) тимчасове розміщення громадян в безпечних районах, забезпечення соціально-побутових умов населення в місцях їх тимчасового розміщення;

2) організація харчування у районах лиха і тимчасового розселення, забезпечення постраждалого населе- ня питною та технічною водою;

3) організація забезпечення населення, що потерпіло, одягом, взуттям і предметами першої необхідності;

4) забезпечення ме- дичного обслуговування та санітарно-епідемічного нагляду в районах тимчасового розселення, задоволення потреб в медикаментах, запасах донорської крові, обладнання та іншого медичного майна в необхідних обсягах, проведення інфо- рмаційно-роз’яснювальної роботи щодо виконання санітарно-епідемічного режиму й заходів особистої гігієни;

5) забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки;

6) морально-психологічну підготовку і заходи щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;

7) організація надання фінансової допомоги потерпілим, відновлення втрачених документів;

8) організація роботи інформаційно-роз’яснювальних груп від органів місцевої влади щодо інформування населення про порядок відшкодування збитків спричинених НС, зустрічі керівництва держадміністрації, депутатського корпусу району та представників міськвиконкому з постраждалими;

9) проведення постійного моніторингу проблемних питань, котрі викликають соціальне напруження серед населення и прийняття відповідних заходів з їх вирішення;

10) відновлення функціонування сфери соціального захисту населення, яке потерпіло внаслідок НС.

Основними складовими частинами медичного забезпечення постраж- далого населення в умовах НС є:

1) оцінка медико-санітарної обстановки;

2) медична (медико-тактична) та інші спеціальні види розвідки;