4. Цифрові права та цифрова грамотність.  У широкому сенсі цифрові права — це набір прав кожної людини на доступ до цифрових медіа та на використання комп’ютерів, мобільного зв’язку та інтернету для передачі інформації.

Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію, згідно з якою всі права людини з режиму офлайн однаковою мірою повинні застосовуватись і онлайн. Однак, коли у 1948 році було схвалено Загальну декларацію прав людини — перший глобальний документ, що визначив перелік фундаментальних прав і свобод людини, про такий розвиток цифрового світу не писали навіть у науково-фантастичних романах.

Дані моніторингу порушення цифрових прав в Україні, що проводився ГО «Платформа прав людини» за підтримки Counterpart International, свідчать про наявність таких порушень цифрових прав українців:

1) Одним із способів обмеження цифрових прав людини є нав’язування їй непотрібних цифрових послуг, наприклад спаму.

2) Заблокування веб-сайтів в Україні, до яких немає доступу у користувачів Інтернету.

3) Поширення користувачами соціальної мережі «Фейсбук» світлин бюлетеня із результатами голосування.

4) Збір та поширення конфіденційної інформації про абонентів оператором мобільного зв’язку, зокрема, про регулярність його візитів до лікаря, його спосіб життя, звички, рівень доходів тощо.

5) Надання надмірного і непропорційного доступу до інформації про споживача послуг з доступу до Інтернету на підставі рішення суду.

Рада з прав людини ООН в своїй Резолюції 2016 року публічно засудила країни, які навмисно обмежують доступ до інтернет мережі для своїх громадян. Резолюція відображає також чітку позицію організації — «люди повинні бути однаково захищені в офлайні та онлайні», включно з тими рішеннями, де особливий акцент зроблено на свободу слова. Це право згадано в таких міжнародних документах, як «Загальна декларація прав людини» та «Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод».

У березні 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку цифрових компетентностей до 2025 року, що є підтвердженням важливості цифрової грамотності.

У сучасному світі інформаційні технології розвиваються стрімко. У кожного є комп’ютер, планшет чи мобільний телефон, тому уявити своє життя без ґаджетів просто неможливо. Завдяки ним можна навчатися, спілкуватися, робити покупки, грати в ігри, читати книги, слухати музику, дивитися відео, обробляти фото тощо.

Але, на жаль, не кожен може ефективно та безпечно використовувати сучасні цифрові технології в роботі, навчанні, професійному чи особистісному розвитку. Вміння шукати, аналізувати та споживати інформацію безпечно для свого здоров’я, опановувати ризики цифрового середовища та досягати успіху в ньому у наш час – це необхідність.

Цифровізація країни несе позитивні зміни в усіх сферах життя — від освіти та медицини до науки та бізнесу. При цьому є одна фундаментальна річ, без якої успішно цифровізувати країну неможливо. Це цифрова грамотність населення. Просто користуватися смартфоном чи ноутбуком і мати доступ до інтернету — ще не означає володіти цифровою грамотністю. Здатність ефективно та безпечно використовувати сучасні цифрові технології в роботі та навчанні, в професійному та особистісному розвитку — ось що таке цифрова грамотність.

Безпека онлайн-спілкування Онлайн-спілкування — те, до чого ми звикли, те, що об’єднує людей зі схожими інтересами з різних міст та країн, а в час війни — це можливість підтримувати соціальні зв’язки з близькими, а також будувати нові стосунки з однолітками.

Програми обміну миттєвими повідомленнями дозволяють спілкуватися в режимі реального часу, але різниця полягає в тому, що ви маєте вибрати особу, з якою бажаєте спілкуватися. Програма показує, хто з ваших друзів також знаходиться в онлайні, і ви можете запросити одного або декілька друзів для приватного спілкування. Ви також можете обмінюватися файлами (світлинами, аудіо- та відеокліпами), разом грати в ігри, робити голосові або відеоголосові дзвінки.

Технологія обміну миттєвими повідомленнями несе ті самі ризики, що й електронна пошта та чат. Користувач може відкрити вкладений файл або посилання, що містить віруси, шпигунську програму або матеріал, який вам не підходить. Якщо ви знаєте особу у «реальному житті», тоді спілкування з нею є більш безпечним. Спілкування за допомогою обміну миттєвими повідомленнями завжди приватне, і ви можете контролювати з Ким розмовляєте та скільки часу хочете присвятити розмові.

Ви можете зробити спілкування більш безпечним, скоригувавши настройки програми обміну миттєвими повідомленнями.

Вибір людей для спілкування. Найбезпечнішим є спілкування з людьми, яких ви вже знаєте в реальному житті. Потенційно відправити повідомлення вам може будь-хто. Програми обміну миттєвими повідомленнями мають список контактів, у який можна додавати імена людей, з якими ви хочете спілкуватися. Щоб запобігти отримання повідомлень від незнайомих людей, скоригуйте настройки програми для блокування контактів будь з ким, хто не міститься в цьому списку.

Збереження діалогів. Онлайнові діалоги можна зберігати. Коли інші особи у чаті побачать, що ви зберігаєте свої онлайнові діалоги, то це покращить вашу безпеку. Якщо люди спілкуються в онлайні і знають, що розмови зберігаються, це, зазвичай, робить їх обережними стосовно тем, які обговорюється в онлайні. Ви можете зберігати окремі розмови або настроїти програму так, щоб вона зберігала всі розмови автоматично.

Безпека онлайн-листування Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України опублікував правила безпечного листування в соцмережах і месенджерах:

1. Не діліться геолокацією — ані вашим місцем перебування, ані розташуванням українських військ чи складами зберігання боєприпасів ЗСУ.

Усе, що може прочитати в листах ваш знайомий, може побачити й ворог!

2. Не надсилайте в месенджерах чи соцмережах паролі від банківських карток, ґаджетів тощо. Або ж використовуйте спеціальні програми для зашифрованих миттєвих повідомлень.

3. Задля безпеки не надсилайте в месенджери інформацію про рух ворога— ліпше повідомте про це ЗСУ через чатбот «єВорог» @evorog_bot, після чого видаліть листування.

4. Зараз ворог намагається заволодіти даними не лише в кіберпросторі, а й фізично: можуть викрасти смартфон. Тож варто добирати надійні паролі, дотримуйтеся цих правил і бережіть себе та близьких.

Telegram став однією з найбільших платформ для спілкування та поширення новин під час війни. У Національній поліції закликали налаштувати цей месенджер так, щоб його використання було безпечним. Ось як це зробити:

1. Налаштувати конфіденційність.

Для цього треба зайти у розділ «Приватність та безпека» або «Конфіденційність». Далі — внести зміни у такі розділи:

Номер телефону → Хто може бачити номер телефону — Ніхто.

Номер телефону → Хто може знайти за номером — Мої контакти.

Остання активність → Хто може бачити час моєї останньої активності — Ніхто.

Фотографії профілю → Хто може бачити фото та відео мого профілю — Мої контакти.

Дзвінки → Хто може мені телефонувати — Мої контакти (або Ніхто, якщо хочете).

Дзвінки → Peer-to-peer – Мої контакти (або Ніхто, якщо ви волієте не повідомляти свою IP-адресу абонентам, що викликають).

Пересилання повідомлень → Хто може додавати посилання на мій обліковий запис під час надсилання моїх повідомлень — Мої контакти.

2. Встановити пароль для розблокування входу в Telegram.

3. Увімкнути «Автоблокування Телеграм» на одну хвилину чи 5 хвилин.

4. Увімкнути двофакторну автентифікацію для свого облікового запису.

Центр протидії дезінформації при РНБО закликав відмовитися від використання WhatsApp, оскільки «його можуть прослуховувати російські військові». Однак пізніше Центр отримав «підтвердження про підтримку заходів з інформаційної безпеки від компанії WhatsApp»: «Корпорація Meta, якій належать сервіси Facebook, Instagram і WhatsApp, заявила про підтримку блокування підроблених або шахрайських акаунтів, а також обмеження поширення дезінформації».

З огляду на проблеми з безпекою особистих даних, цей месенджер не можна було назвати найбезпечнішим і до війни. З іншого боку, тут є наскрізне шифрування та двофакторна аутентифікація. Але, що погано, немає секретних чатів, інформація зберігається на пристроях у відкритому вигляді.

Viber пропонує наскрізне шифрування, секретні чати з можливостями автоматичного видалення повідомлень, заборони або відстеження скриншотів, а також захисту від копіювання та пересилань повідомлень.

На відміну від Telegram, у Viber повне шифрування за замовчуванням увімкнено для всіх чатів, але, як і Telegram, всі резервні копії чатів тут зберігаються у відкритому вигляді.

Крім цього, кілька років тому повідомляли: деякі сервери компанії розміщуються на території росії. Немає гарантії, що спецслужби цієї країни не мають доступу до особистих повідомлень.

Є окрема категорія месенджерів, які ставлять на чільне місце безпеку своїх послуг і захищеність інформації. Один із них — Signal, де всі чати зашифровані за замовчуванням. Передбачено, що навіть творці програми не можуть отримати доступ до даних користувача. Мобільна та десктоп-версії доступні для безплатного завантаження. Утім порівняно з переліченими вище месенджерами у Signal менше функцій.

Серед інших месенджерів — Threema, Confide, Wickr, Briar, Zello тощо.

Підходять не для всіх пристроїв і деякі функції можуть бути платними.

Правила дорадчого характеру, які стануть у пригоді під час користування електронною поштою:

1. не нехтуйте загальною безпекою вашого гаджета, ПК.

2. користуйтеся надійними актуальними програмами антивірусного захисту.

3. будьте уважними під час перегляду отриманої кореспонденції. Не розпаковуйте вкладені в них архіви, не переходьте за посиланнями, розміщеними в тілі сумнівного листа.

4. у разі отримання підозрілого листа від незнайомого користувача видаліть повідомлення. Якщо такий лист надійшов від вашого знайомого, з’ясуйте, чи саме він надсилав такого листа.

5. не відповідайте на підозрілі листи. Не грайте зі зловмисниками.

6. перевіряйте прикріплені файли антивірусною програмою.

7. не передавайте свій пароль від електронної пошти третім особам, яким ви не довіряєте, під час реєстрації, заповненні форм, на прохання для уточнення інформації тощо.

Онлайн безпека у соціальних мережах Можливість отримати будь-яку інформацію не виходячи з дому— зараз це не фантастика, реальність. І це стало можливим завдяки Інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє тобі знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. Але спілкування в Інтернеті приховує небезпеку, яка проявляється в тому, що ви не бачите свого віртуального знайомого, а тому не можете бути впевнені у тому, що ця людина безпечна для вас. Ви можете вважати, що спілкуєтесь зі своїм однолітком, а він або вона насправді може виявитися дорослим чоловіком або жінкою, а ще гірше — злочинцем.

Отже, пам’ятайте про те, що спілкування в Інтернеті поряд з користю може приховувати і суттєву небезпеку для вас. Тому, щоб уберегти себе від неприємностей ви повинні постійно пам’ятати нескладні правила безпечної поведінки під час бесіди з незнайомцями або новими друзями, з якими ви познайомилися саме в Інтернеті, а не в реальному житті.

Спілкуючись в Інтернеті ви, заради своєї безпеки, не повинні ніколи:

1. повідомляти своєму віртуальному другу своє прізвище, домашнюю адресу, номер свого мобільного або домашнього телефону, номер та місцезнаходження своєї школи та інші дані;

2. відправляти комусь свої фото електронною або звичайною поштою;

3. повідомляти пароль до своєї Інтернет-сторінки. Ваш пароль як ключ від вашої квартири, тому нікому його не віддавайте!;

4. казати, що ви вдома знаходишся одні;

5. обговорювати теми, які вам неприємні або яких ви соромитесь;

6. відповідати на питання, які стосуються вашого особистого життя;

7. розповідати багато про своїх друзів, знайомих та родину, особливо, видавати їхні таємниці;

8. відправляти поштою або передавати через когось свої особисті речі співрозмовнику по Інтернету.

Крім того:

-  при реєстрації у чаті ніколи не заповнюйте поля, де від вас вимагають прізвище, номер мобільного та домашнього телефону, домашню адресу. Якщо ці поля обов’язкові, то краще вигадай для себе прізвище, адресу та номер телефону. Це потрібно для вашої безпеки. Взагалі, для реєстрації на різних сайтах створіть для себе окрему електронну поштову скриньку;

-  коли вигадуєте у чаті для себе нікнейм, то він не повинен бути схожим на ваше прізвище. Також він не повинен стосуватися вашого зовнішнього вигляду;

-  у чаті обмежте доступ до вашої сторінки невідомих вам людей. Додавайте до списку своїх друзів лише тих, кого ви добре знаєте у справжньому житті.

5. Онлайн безпека у громадських місцях. Нині можна без проблем отримати доступ до Інтернету через Wi-Fi-підключення.

Більшість публічних місць (ресторан, кафе, торговий центр, банку тощо) облаштовані так, що телефон чи ноутбук може з легкістю знайти Wi-Fi з вільним доступом. Однак більшість таких точок можуть нести серйозну загрозу для пересічного користувача. Такі відкриті точки доступу переважно не мають захисту. Вони зроблені для того, щоб відвідувачі ТРЦ чи кафе більше проводили часу в закладі, а отже витрачали більше коштів.

Між технікою (смартфон, планшет, ноутбук) і точкою роздачі Wi-Fi йде сигнал. І для шахраїв перехопити його — задача проста. Тож зловмисники можуть отримати дані, які передають Wi-Fi, через зокрема: пошту, повідомлення в соціальних мережах, файли, паролі та логіни.

Щоб у хакерів не було можливості отримати особисту інформацію і здійснювати атаки, варто дотримуватись певних правил безпеки з використання Wi-Fi у громадських місцях:

1. VPN. Приватна віртуальна мережа — це один із найбезпечніших способів збереження конфіденційності даних.

2. Двоетапна аутентифікація. Це захист, який передбачає встановлення додаткового паролю на певні сайти. Таким чином у шахраїв не буде змоги провести операцію під твоїм акаунтом. Наприклад, Google, щоб перевірити чи дійсно саме ти входиш у акаунт, пропонує підтвердити дані. Для цього потрібно ввести номер мобільного і система надішле SMS-кою шестизначний код, який буде потрібний для того, щоб зв’язати акаунт з телефоном. Подібний код потрібно буде вводити кожного разу додатково до пароля при спробі увійти в обліковий запис.

3. Захист паролю. Ще одна порада, якою часто нехтують — це не зберігати пароль та використовувати різні паролі для сайтів. Також не лінуйся придумувати складні паролі: використовуй цифри з великими та маленькими буквами.

4. Антивірус. Антивірусна програма, з періодичною перевіркою пристрою дозволяє вчасно виявляти, якщо хтось отримав доступ до системи і

здійснює підозрілі дії.

Якщо вже так сталось, що необхідно підключитись до Wi-Fi у громадському місці і не дотримуєтесь цих правил, то ваші дії повинні бути обережні.

Наприклад, не проводьте банківські операції чи оплату, коли підключені до бездротової мережі в закладі чи магазині. Це може бути небезпечно, адже вводите особисті дані, які хакери можуть перехопити і потім ними скористатись.

Створення та використання паролів. Кожен користувач комп’ютера неодмінно використовує безліч паролів у своїй повсякденній роботі. Від їх надійності залежить безпека конфіденційних даних, таких як повідомлення електронної пошти, профілі в соціальних мережах або навіть банківський рахунок. У той час недбале ставлення до вибору паролів може призвести не лише до доступу сторонніх осіб до власних даних, але й до фінансових втрат.

При створенні акаунту в соціальних мережах, реєстрації в інтернет-магазинах або додатках у смартфонах, необхідно вказувати пароль — так працює будь-яка система авторизації. Конфіденційність приватних даних не надійно захищена, якщо пароль є нестійким до зламу. Наприклад, такі комбінації, як «123456», «11111», «qwerty», «рassword», «abc123», хакер може зламати за лічені секунди.

Довший пароль забезпечує більший рівень безпеки. Надійний пароль має містити не менше 8 символів і складатися з літер верхнього та нижнього регістру, цифр і спеціальних символів. Пароль має бути оригінальним для кожного облікового запису і потребує негайної зміни у разі

підозри щодо його компрометації. Для ускладнення паролю слід додавати цифри та спеціальні символи (@, #, ! та інші) або використовувати їх для заміни деяких букв у паролі. Під час заміни букв на символи не допускайте поширених помилок, таких, як заміна «а» на «@» або «і» на «1» чи «!». Рекомендується не використовувати як пароль ім’я, прізвище, номер телефону, дату народження тощо. Крім того, краще утриматися від фраз зі щоденного вжитку: назв книг, відомих цитат, текстів пісень.

Не варто зберігати пароль у відкритому вигляді біля комп’ютера та надсилати його у месенджерах. На випадок якщо пароль хтось вгадає або викраде, додатковий рівень безпеки для ваших облікових записів — це двофакторна автентифікація: вмикайте її всюди, де є така можливість.

Регулярно змінюйте паролі, особливо у разі потреби в захисті важливих даних. Чим більш важливіша інформація, тим частішими мають бути оновлення даних входу.

Не слід повторно використовувати один і той же пароль для доступу до

різних облікових записів. Застосування одного паролю для багатьох профілів підвищує уразливість Ваших конфіденційних даних, оскільки у разі його крадіжки інформація всіх акаунтів з ідентичним даними входу опиняться у руках зловмисників.

Для створення складних паролів також можна використовувати сервіси генерації паролів, як-от на сайті кіберполіції.

Завдання:

1. Що таке «інформаційна війна»? Вирішення яких завдань вона передбачає?

2. Які складники має інформаційна війна?

3. Що таке «кібербезпека»?

4. Назвіть виклики для України у сфері кібербезпеки.

5. Які загрози кібербезпеці є в Україні?

6. Чому ССО мають особливе значення для ведення учасних військових протистоянь у контексті гібридних технологій?

7. Чому інформаційно-психологічну зброю можна прирівняти до зброї масового знищення?

8. Чому волонтерський рух має велике значення для протидії інформаційній агресії?

9. Як необхідно поводитися в умовах інформаційної блокади?

10. Чому цифрова грамотність необхідна кожному?

11. Складіть правила безпечного листування в соціальних мережах.

12. Чого ніколи не можна робити, спілкуючись в Інтернеті?

13. Яких правил онлайн-безпеки необхідно дотримуватися в громадських місцях?

14. Які основні характеристики надійного паролю?

15. Придумайте пароль, який би відповідав усім параметрам безпеки (його непотрібно оголошувати нікому).