Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Листопад 2022  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Вівторок, 29.11.2022, 06:36
Сайт викладача Любченка Андрія Андрійовича Гість | RSS
Суспільно-правові дисципліни
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Архів матеріалів
1 2 3 4 5 6 »

Рада Національної безпеки і оборони України (РНБО)

«Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України». Конституція України. ст. 107.

Склад Ради національної безпеки і оборони України:

ЗЕЛЕНСЬКИЙ Володимир Олександрович

Президент України, 

Голова Ради національної безпеки і оборони України

ДАНІЛОВ Олексій Мячеславович

Секретар Ради національної безпеки і оборони України

БАКАНОВ Іван Геннадійович

Голова Служби безпеки України

ВЕНЕДІКТОВА Ірина Валентинівна

Генеральний прокурор

ГАЛУЩЕНКО Герман Валерійович

Міністр енергетики України

ЄРМАК Андрій Борисович

Керівник Офісу Президента України

ЗАГОРОДНІЙ Анатолій Глібович

Президент Національної академії наук України

ЗАЛУЖНИЙ Валерій Федорович

Головнокомандувач Збройних Сил України

КУЛЕБА Дмитро Іванович

Міністр закордонних справ України

ЛАПУТІНА Юлія Анатоліївна

Міністр у справах ветеранів України

ЛИТВИНЕНКО Олександр Валерійович

Голова Служби зовнішньої розвідки України

ЛЮБЧЕНКО Олексій Миколайович

Перший віце-прем'єр-міністр України -

Міністр економіки України

МАРЧЕНКО Сергій Михайлович

Міністр фінансів України

МОНАСТИРСЬКИЙ Денис Анатолійович 

Міністр внутрішніх справ України

РАЗУМКОВ Дмитро Олександрович

Голова Верховної Ради України

РЕЗНІКОВ Олексій Юрійович

Віце-прем’єр-міністр України — Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

СТЕФАНІШИНА Ольга Віталіївна

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України

ТАРАН Андрій Васильович

Міністр оборони України

УРУСЬКИЙ Олег Семенович

Віце-прем'єр-міністр України - Міністр з питань  стратегічних галузей промисловості України

ФЕДОРОВ Михайло Альбертович

Віце-прем’єр-міністр України — Міністр цифрової трансформації України

ЧЕРКАСЬКИЙ Ігор Борисович

Голова Державної служби фінансового моніторингу України

ШЕВЧЕНКО Кирило Євгенович

Голова Національного банку України

ШМИГАЛЬ Денис Анатолійович

Прем'єр-міністр України

 

& ... Читати далі »

Категорія: Захист України | Переглядів: 555 | Додав: lybchenko85 | Дата: 21.09.2021 | Коментарі (0)

Заняття № 3.

ВЕДЕННЯ ВОГНЮ З МІСЦЯ ПО НЕРУХОМИХ ЦІЛЯХ І ЦІЛЯХ, ЩО З’ЯВЛЯЮТЬСЯ


Завдання:

1. Охарактеризуйте загальні заходи безпечного поводження зі стрілецькою зброєю.

2. Які особливості заходів безпеки під час стрільби на стрільбищі вам відомі?

3. Яку з названих цілей вибирає в бою стрілець для прицільного ураження насамперед: танк / бойова машина піхоти / бронетранспортер / обслуга гранатомета / снайпер? Відповідь обґрунтуйте.

4) Поясніть, як вибирають і готують місце для стрільби лежачи.

5) Пояснити як вибрати цілі, приціл та точки прицілювання.    

6) Поясніть, який кут називають тисячною.

7) Поясніть, правило визначення поправок на бічний вітер.

8) Пояснити правила визначення поправок на рух цілі.

Категорія: Захист України | Переглядів: 561 | Додав: lybchenko85 | Дата: 26.04.2021 | Коментарі (0)

Заняття № 2.

ВЕДЕННЯ ВОГНЮ З МІСЦЯ ПО НЕРУХОМИХ ЦІЛЯХ І ЦІЛЯХ, ЩО З’ЯВЛЯЮТЬСЯ

◄ ОРГАНІЗАЦІЯ І ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ СТРІЛЬБИ З АВТОМАТА ►

Під час проведення стрільб слід дотримуватися такого порядку: командир взводу наказує командиру відділення, яке буде стріляти, поставити бойове завдання підлеглим та одержати на пункті боєпостачання боєприпаси на чергову зміну стрільців.

Боєприпаси видаються тим, хто стріляє, поштучно за відомістю або у споряджених магазинах. Якщо необхідно, боєприпаси можуть видаватися їх роздавачами у вихідному положенні.

Студенти, які отримали боєприпаси поштучно, оглядають їх, споряджають набоями магазини, вкладають магазини в сумки і під керівництвом командира відділення (старшого зміни) прямують на вихідне положення, яке розміщене не ближче ніж за 10 м від вогневого рубежу.

Після прибуття зміни на вихідне положення керівник стрільб уточнює кожному учаснику стрільби порядок виконання вправи (вогневу позицію, місце і положення для стрільби, сектор стрільби, черговість стрільби, заходи безпеки).

Переконавшись у готовності зміни й дільниці до стрільби, керівник наказує підняти на дільничному пункті управління червоний прапор і доповідає про готовність до стрільби старшому керівникові стрільб.

 За командою керівника стрільб «На вогневий рубіж вперед!» зміна виходить на вогневий рубіж.

Після сигналу «До бою!» за командою керівника стрільб на дільниці студенти готуються до стрільби, заряджають зброю і доповідають: «Такий-mo до бою готовий!».

За сигналом «Вогонь!» студенти самостійно виявляють і уражають цілі, ведуть спостереження у вказаному секторі обстрілу, діють відповідно до отриманого завдання.

Закінчивши виконання вправи, студенти розряджають зброю, керівник стрільб на дільниці оглядає її, повертає зміну на вихідне положення, дає розпорядження замінити на пункті керування червоний прапор на білий і заслуховує доповідь кожного студента про його дії під час виконання вправ, результати стрільби, витрати боєприпасів, поломки й затримки зброї.

Приблизна форма доповіді: «Пане (пані) майоре, студент Петренко виконав вправу контрольної стрільби з автомата. Під час стрільби спостерігав: грудна фігура уражена, стрілець, що атакує, уражений, набої використано повністю (не повністю, залишилось стільки-то набоїв), затримок під час стрільби не було (були такі-то затримки)».

Заслухавши доповіді студентів і зробивши короткий розбір виконання вправ, керівник стрільб наказує здати на пункт бойового постачання або роздавальнику боєприпасів невикористані боєприпаси і перейти на чергове навчальне місце. Після цього доповідає старшому керівникові стрільб про закінчення стрільби зміною.

Після повернення зміни у вихідне положення старший керівник стрільб дає розпорядження підняти на командному пункті білий прапор, подати команду «Відбій» і, якщо це необхідно, оглянути мішені.

 

◄ ВЛУЧНІСТЬ СТРІЛЬБИ ►

 Під час стрільби з однієї і тієї самої справної зброї, при найретельнішій одноманітності виконання кожного пострілу, кожна куля внаслідок низки випадкових причин (різниця в масі куль, у якості порохового заряду, вплив атмосферних явищ, якість зброї тощо) летить по своїй, відмінній від інших, траєкторії, а отже, влучає в мішень у різних місцях.

Це явище називається природним розсіюванням пострілів. Уся сукупність траєкторій куль, отриманих унаслідок їх природного розсіювання, називається снопом траєкторій (мал.).

 

а - на вертикальній площині; б - на горизонтальній площині; середня траєкторія позначена пунктирною лінією; СТП - середня точка попадання; ВВ1 - вісь розсіювання по висоті; ББ1 - вісь розсіювання по боковому напрямку; ДД1 - вісь розсіювання по дальності.

Траєкторія, яка проходить у середині снопа траєкторій, називається середньою траєкторією.

Точка перетину середньої траєкторії з поверхнею цілі (перешкоди) називається середньою точкою попадання, або центром розсіювання.

Слід розуміти, що середня траєкторія і середня точка попадання можуть не збігатися з реально існуючими траєкторією і відповідною їй пробоїною на цілі (перешкоді). Ці об’єкти (середня траєкторія і середня точка попадання) визначаються геометричними або розрахунковими методами. Зазвичай метод знаходження середньої точки попадання залежить від кі ... Читати далі »

Категорія: Захист України | Переглядів: 2012 | Додав: lybchenko85 | Дата: 26.04.2021 | Коментарі (0)

Заняття № 1.

ВЕДЕННЯ ВОГНЮ З МІСЦЯ ПО НЕРУХОМИХ ЦІЛЯХ І ЦІЛЯХ, ЩО З’ЯВЛЯЮТЬСЯ

◄ ОСНОВНІ ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СТРІЛЬБ У ТИРІ ТА НА ВІЙСЬКОВОМУ СТРІЛЬБИЩІ ►

 Чітке та беззастережне дотримання заходів безпеки під час проведення стрільб є запорукою збереження життя та здоров’я студентів.

Заходи безпеки під час проведення стрільб у стрілецькому тирі.

  • До навчальних стрільб у стрілецькому тирі допускаються студенти, які:  пройшли інструктаж з вимог безпеки під час стрільб;
  • склали заліки на знання вимог безпеки, результати яких зафіксовано в журналі;
  • знають матеріальну частину зброї та можуть нею користуватися.

 Без дозволу керівника стрільб студентам заборонено:

  • заходити до приміщення тиру;
  • брати до рук зброю;
  • виносити боєприпаси та зброю з приміщення тиру;
  • заряджати та розряджати зброю;
  • проводити підготовку до стрільби (прицілюватися);
  • проводити стрільбу.

Студентам забороняється:

  • спрямовувати зброю вбік від мішеней, наводити її на людей;
  • брати зброю чи підходити до неї без команди керівника стрільб.

Студенти повинні:

  • чітко та беззаперечно виконувати команди керівника стрільб;
  • доповідати керівнику стрільб про отримання набоїв;
  • самостійно заряджати зброю за командою керівника «Заряджай»;
  • вести вогонь по мішенях тільки після команди керівника «По мішенях - вогонь/»;
  • після закінчення стрільби доповісти керівнику стрільб;
  • ознайомитися з результатами стрільби та провести їх аналіз.

Заходи безпеки під час проведення стрільб на військовому стрільбищі

На кожній директрисі (військовому стрільбищі), з урахуванням особливостей та місцевих умов, розробляється і вивішується на командному пункті та на дільничних пунктах управління інструкція з вимог безпеки, яку повинен твердо знати особовий склад підрозділів, що виводяться на стрільбу.

Студенти, які не засвоїли правил та вимог безпеки, до стрільби та її обслуговування не допускаються.

Кожний студент повинен беззаперечно та точно виконувати всі правила й вимоги безпеки під час стрільби.

Для забезпечення безпеки перед кожною стрільбою виставляється оточенн ... Читати далі »

Категорія: Захист України | Переглядів: 1076 | Додав: lybchenko85 | Дата: 26.04.2021 | Коментарі (0)

       Доброго дня! Сьогодні у вас самостійна робота, в якій вам потрібно охарактеризувати озброєння та бойову техніку військової частини, в якій ви в майбутньому хотіли б проходити військову службу. Можете користуватись інформацією з різних джерел. Виконуйте за таким зразком як в презинтації, або іншим за вашим баченням розкриття даного завдання.

 

 

Категорія: Захист України | Переглядів: 377 | Додав: lybchenko85 | Дата: 31.01.2021 | Коментарі (0)

  1. У чому полягають особливості античної культури?
  2. Розкрийте роль і місце античності у світовій культурі.
  3. Яке значення міфології для розвитку античної культури?
  4. Назвіть головні риси й особливості давньогрецької культури.
  5. Роз’ясніть суть гомерівського питання.
  6. У чому полягає роль і значення давньогрецького полісу для розвитку культури?
  7. Назвіть етапи розвитку культури Стародавньої Греції.
  8. Які відмінності між давньогрецькою та давньоримською культурами?
  9. Дайте характеристику періодам розвитку давньогрецької культури.
  10. Розкрийте роль і значення еллінізму як завершального етапу розвитку давньогрецької культури.
  11. Дайте загальну характеристику культури Стародавнього Риму.
  12. Яка роль давньогрецької культури в житті римського суспільства?
Категорія: Культурологія | Переглядів: 285 | Додав: lybchenko85 | Дата: 24.01.2021 | Коментарі (0)

Останнім етапом у розвитку античної культури стала цивілізація Стародавнього Риму. Древній Рим, як жодна інша держава, уплинув на хід загальнолюдської історії завдяки, по-перше, створенню "всесвітньої", а точніше — пансередземноморської імперії, що акумулювала кращі досягнення древніх культур Європи й Близького Сходу, і, по-друге, ката­строфі цього культурно-політичного конгломерату, на уламках якого ви­никли й візантійсько-слов'янські культури, й середньовічна західноєв­ропейська цивілізація, що зуміла завдяки успадкованим різними шляха­ми й у різний час античним культурним традиціям затвердитися в поло­женні лідера сучасного цивілізованого світу й визначити шляхи форму­вання загальнолюдської культури й цивільного суспільства в ХІХ-ХХ ст. Блискуча, яскрава, інтелектуально бездоганна грецька культура мало була пристосована для завдань глобальної перебудови суспільного бут­тя, як це мало місце в період найвищої експансії Рима з його невтрим­ним прагненням до зовнішніх завоювань і надмірно політизованою куль­турою, що стала найбільш функціональним, раціоналістичним і стійким в умовах постійного розширення сфер впливу типом античної цивілізації, довговічність якої проявилася ще й у тому, що традиції римської культу­ри на багато сторіч пережили її політичне тіло.

Завдяки ранній консолідації декількох незначних і культурно відста­лих сільських громад у громаду цивільну й небаченої фанатичної орієн­тації на політичну експансію Рим за кілька століть перетворився з ма­ленького містечка на березі Тибру в центральній Італії, що цілком конт­ролювалася етрусками, у наймогутнішу й величезну імперію, що охоп­лювала майже всю Британію, усю континентальну Європу на захід від Рейну й південь від Дунаю, велику частину Азії на захід від Євфрату, Північну Африку й острови Середземномор'я. У період пізньої Респуб­ліки й перших століть Імперії Рим безроздільно володарював над ба­сейном Середземномор'я, підкоривши своїй владі практично весь ан­тичний культурний хронотоп. Вищим досягненням римлян і їх внеском в античну й сучасну культуру стали не невитончені мистецтва, а юрисп­руденція, адміністративне й державне управління, міське планування. Велич культури Рима складалася в створених ними й доведених до досконалості в умовах античного часу військово-політичних і соціаль­но-економічних механізмів і установ.

    Римське суспільство вже в період Республіки було майже цілком мілітаризованим і не уявляло собі життя без війни, але поряд з цим вело дуже гнучку й структуровану політику стосовно об'єктів своїх войовничих стремлінь, інкорпоруючи скорені народи у власне культурне середовище й соціально-політичну систему; союзники й васали Рима, що прийняли його традиції, врешті-решт ставали римськими громадянами, що античний час означало бути громадянами світу, а це привело практич­но до денаціоналізації влади (у період принципату сенатські місця й навіть імператорський трон нерідко займали вихідці із самих різних областей Середземномор'я), інтернаціоналізації населення Римської імперії, гло­балізації культурного й громадського життя і введення єдиного життє­вого стандарту, що для багатьох означало входження в коло найбільш розвинутої цивілізації стародавності й мало епохальні наслідки. Римсь­ке право, що представляло собою дуже складну, але глибоко продума­ну систему прецедентів і коментарів, було на початку VI в. кодифікова­не візантійським імператором Юстиніаном і стало основою сучасного західноєвропейського й міжнародного права. Римські дороги, що зігра­ли величезну роль у розвитку систем комунікацій, збереглися донині й сьогодні дивують своєю добротністю, а в античному світі вони просто не мали собі рівних. Римські міста демонстрували безпрецедентний рівень комфорту й гігієни з їхніми системами водопроводів, очисних споруджень, дамб і акведуків (у І ст. до н.е. система водопостачання в Римі забезпечувала на кожного жителя до 600-900 л води на день, а Нью-Йорк у середині ... Читати далі »

Категорія: Культурологія | Переглядів: 1152 | Додав: lybchenko85 | Дата: 24.01.2021 | Коментарі (0)

    Словосполучення «стародавня Греція» у багатьох асоціюється з високою античною культурою, мудрими афінськими філософами, відважними спартанськими воїнами та величними храмами. Насправді ж стародавня Греція, це не одна, а відразу кілька цивілізацій, які розвивалися і трансформувалися протягом століть. Серед них можна виділити:

  • Мінойську цивілізацію, яка існувала в ранній період розвитку древньої Греції, з нею пов’язана, наприклад, знаменита легенда про Тесея і Мінотавра, що має ймовірно під собою якусь реальну історичну основу.
  • Ахейську цивілізацію, саме про цей період пише Гомер у своїх епічних поемах «Іліада» і «Одіссея».
  • Еллінську цивілізацію, власне період найвищого розквіту давньогрецької цивілізації.

       Також і саму територію стародавньої Греції прийнято умовно поділяти на три частини: Північну, Середню і Південну. У Південній Греції перебувала войовнича і сувора Спарта, серце античної Греції – Афіни, розташовувалися в Середній Греції, на Півночі ж знаходилась Фессалія та Македонія. (Остання, втім, не вважалася «тру грецькою», македонці були швидше напівгреками-напівварварами, ось правда в історії самої древньої Греції їм була призначена значна роль, але про це дивіться далі).

Карта стародавньої Греції.

Грецькі медичні праці

        Першим документально зафіксованим свідченням про грецьку медичну практику можна вважати сцену з Іліади Гомера, де описується лікування поранених солдатів у Троянській війні. Наприклад, Гомер барвисто описує, як Патрокл очищає рану Евріпілусу теплою водою. Медичні питання і лікарі також часто згадуються в інших видах грецької літератури, часом навіть в комедійних п’єсах. Але найбільш докладні медичні праці ми знаходимо в 60 трактатах, які часто приписують Гіппократу (V–IV століття до н.е.), його вважають «батьком медицини» в її класичному розумінні.

Гіппократ.

Праці Гіппократа стосуються всіляких медичних тем, але можуть бути згруповані за основними категоріями: діагностика, біологія та анатомія, лікування і загальні рекомендації для лікарів.

... Читати далі »

Категорія: Культурологія | Переглядів: 770 | Додав: lybchenko85 | Дата: 24.01.2021 | Коментарі (0)

 

  1. Які основні фактори виникнення цивілізацій Стародавнього Сходу?
  2. Періодизація культури Стародавнього Єгипту .
  3. Назвіть основні пам'ятки культур Стародавніх Єгипту й Месопо­тамії.
  4. Чим характеризується період формування ранніх цивілізацій Стародавнього Сходу?
  5. Дайте коротку характеристику пам’яток писемності і літератури Стародавнього Єгипту.
  6. Яким був релігійно-міфологічний світогляд основних цивілізацій Месопотамії?
  7. Якими досягненнями збагатила світову культуру шумерсько-вавилонська цивілізація?
  8. Якими досягненнями збагатила світову культуру старокитайська та староіндійська цивілізації?
  9. Якими були основні культурні особливості давньоіндійської цивілізації?
  10. Як співвідносяться культура і цивілізація?
Категорія: Культурологія | Переглядів: 340 | Додав: lybchenko85 | Дата: 24.01.2021 | Коментарі (1)

 Культура Стародавньої Індії та Китаю.

План заняття:

1. Культура Стародавньої Індії.

2. Культура Стародавнього Китаю.

1. Одне з унікальних явищ у світовій культурі – культура Індії. Це – одна з найстародавніших культур. Специфіка індійської культури почала складатися ще в IV тис. до н.е., а перша цивілізація на території Стародавньої Індії з’явилась в III тис. до н.е. Тоді ж були засновані перші міста – столиці цієї цивілізації, яка в своєму розвитку не тільки не поступалася шумерській та єгипетській, а й у дечому навіть перевершувала їхній рівень. Ці міста називались Мохенджо-Даро і Хараппа. Їхнє населення нараховувало приблизно по 100 тисяч чоловік Ці стародавні міста контролювали великі території. Розквіт стародавньоіндійської цивілізації припадає на період від 2300-х по 1900-і роки до н.е. Ця процвітаюча цивілізація базувалась на землеробстві, ремісництві, торгівлі та мореплавстві.

Головним заняттям жителів долини річки Інд, де надовго зосередився центр економічного й культурного життя Індії, було землеробство. Вони вирощували пшеницю, ячмінь, горох, просо. Стародавня Індія є батьківщиною такої культури, як бавовник. У ремісничому виробництві важливу роль відігравали прядіння та ткацтво. Уже в ті часи Індія вивозила бавовняні тканини в сусідні країни – Шумер і Єгипет. Причому індійці навчились робити тканини з бавовника такої якості, що одяг з них можна було протягнути через маленьке кільце. Ці тканини були дуже дорогими і називались ситець, в честь богині ріллі Сіти.

Особливе значення для вивчення культури Стародавньої Індії мають письмові джерела, насамперед сукупність найбільш ранніх текстів – Веди (дослівно з санскриту – „священне знання»). Це стародавні пам’ятники індійської релігійної літератури Вони складалися протягом багатьох століть (кінець II – початок І тис. до н.е.).

Вед було чотири. «Рігведа (Веда гімнів). «Самаведа» (Веда пісень). «Яджурведа» (Веда для жертвоприношень»), «Атхарваведа» (Веда заклинань).

«Рігведа» складається з 1017 гімнів, зібраних у десяти книгах. Більша частина віршів прославляє Агні, бога вогню, й Індру, бога дощу й небес. Користуватись цими гімнами могли тільки люди, обізнані в духовних питаннях.

«Самаведа» складається з 1549 віршів, багато з яких зустрічаються в іншому контексті в «Рігведі».

«Яджурведа містить інструкції по проведенню жертвоприношень.

 В «Атхарваведі» зібрані різні пісні та обряди, в основному призначені для лікування хвороб.

Веди написані на стародавньоіндійській (ведійській) мові, або на мові санскрит, що означає «досконалий», «оброблений». На основі санскриту була створена і своєрідна писемність. Алфавіт складався з 48 букв, з яких 12 – голосних. Майже всі слова на письмі в санскриті пишуться укупі, разом, розділені лише рядки. Санскрит здобув широке розповсюдження в Індії як важливий засіб спілкування між численними племенами і народностями. Володіння санскритом було ознакою освіченості та культурності.

Цінним джерелом для вивчення індійської культури першої половини І тис до н.е. служить епічна література. Основними пам’ятниками епічної літератури стали «Махабхарата» («Велика війна нащадків Бхарати») і «Рамаяна» (Сказання про подвиги Рами»). Вони також записані на санскриті в перших століттях н.е., але в своїй основі вони вже існували в IV ст. до н.е. Ось уже більше двох тисячоліть ці поеми надзвичайно популярні. Їх герої Крішна («Рамаяна») обожнені і вважаються уособленням Вішну – одного з важливих божеств сучасного індуїзму, який утвердився як панівна релігійна система країни в період пізньої давнини й у Середньовіччі. Індуїзм поділяється на дві основні течії – вішнуїзм і шіваїзм. Від вішнуїзму відділяється ще один напрямок – крішнаїзм.

Давні індійці добилися значних успіхів у розвитку наукових знань. Видатним досягненням давньоіндійської науки було створення десяткової системи лічби, якою нині користується весь світ. В Індії вперше було застосовано знак нуль. До речі, цифри, які називаються арабськими, насправді були винайдені індійцями, а вже потім перейшли до арабів. Значним інтелектуальним здобутком давньо індійської цивілізації стало винайдення на початку нашої ери гри в шахи.

В епоху «Рігведи» почав складатися й такий ... Читати далі »

Категорія: Культурологія | Переглядів: 1399 | Додав: lybchenko85 | Дата: 24.01.2021 | Коментарі (1)


Copyright MyCorp © 2022