Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Лютий 2023  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Неділя, 05.02.2023, 04:58
Сайт викладача Любченка Андрія Андрійовича Гість | RSS
Суспільно-правові дисципліни
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Архів матеріалів
« 1 2 3 4 5 6

План заняття:

1. Історичні умови розвитку та особливості культури XIX  -              ХХ ст.

2. Промисловий переворот 

3. Міжнародне наукове співробітництво     

4. Основні наукові відкриття. Наука  

5. Розвиток освіти

                                                                          6.  Світова література

                                                                          7. Музика

                                                                          8. Архітектура ХІХ - ХХ століть.

 

Завдання:

  1. Що об’єднує і відрізняє романтичне і реалістичне художнє світосприйняття?
  2. У чому полягає жанрова своєрідність романтичного живопису?
  3.  Схарактеризуйте модерн як “останній великий художній стиль”.
  4. Як розвиток науки і техніки вплинув на мистецькі пошуки кінця ХІХ – початку ХХ ст.?
  5.  На яких філософських та естетичних засадах базується світогляд модернізму?
  6. Назвіть головні течії художньої культури модернізму.
  7. Що таке кітч? Як саме це явище пов’язане із масовою культурою?
  8. Покажіть головні відмінності між модернізмом та постмодернізмом.
  9. Напишіть реферат на одну з запропонованих тем:

а. Імпресіонізм - визначне явище в живописі та скульптурі.

б. Творчість видатних митців: Е. Мане, К. Моне, О. Бенуара, Е. Дега, К. Пісарро, О. Родена, В Ван Гога, П. Гогена, П. Сезана (за вибором)

Прийнято вважати, що ХХ століття — це період численних науково-технічних відкриттів. Саме ці роки багаті знаменитим відкриттями, завдяки яким сучасний світ так зручний та здатний розвиватися далі. Дуже важко виділити найбільш видатні винаходи цього століття. Прогрес торкнувся практично всіх сфер нашого життя, але деякі об'єкти, створені людьми, заслуговують особливої уваги.
         Самі визначні відкриття в галузі науково-технічного прогресу.

1900 рік: Скріпки для паперів — Іоханн Ваалер, Норвегія

1900 рік: Перша ручна фотокамера— Kodak Brownie, США

1900 рік: Звукове кіно — Леон Гомон, Франція 1900 рік: Дирижабль — Фердинанд фон Цеппелін, Німеччина

1901 рік: Безпечна бритва — Кінг Кемл Жиллетт, США

1903 рік: Орвілл і Уїлбер Райт — американські інженери, які здійснили перший політ на літаку

1903 рік: Кольорові крейди — "Крайола", США

1904 рік: Діод — Джон Амброз Флемінг, Великобританія

1904 рік: Парова турбіна — К. Г. П. Лаваль (Швеція) та Ч. А. Парсонс (Великобританія)

1906 рік: Піанола—автомат — "Автоматик Машинері енд тул компані", США

1906 рік: Пір'яна ручка — Славолюб Пенкала, Сербія

1907 рік: Пральна машина — Алва Дж. Фішер, США

1907 рік: Гелікоптер — Поль Корню, Франція

1908 рік: Складальний конвеєр — Генрі Форд, США

1908 рік: Л ... Читати далі »

Категорія: Культурологія | Переглядів: 647 | Додав: lybchenko85 | Дата: 09.04.2020 | Коментарі (0)

План заняття.

1. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

2. Заходи по ліквідації наслідків зараження

3. Правила поведінки і дії населення під час надзвичайних ситуацій

4. Пост радіаційного і хімічного спостереження

5. Хімічна і радіаційна розвідка та дозиметричний контроль.

 

 Завдання:

1. Яких загальних правил безпечної поведінки слід дотримуватися при виникненні різних надзвичайних ситуацій?

2. Як надзвичайні ситуації впливають на довкілля і безпеку життєдіяльності людини?

3. Чи виникають надзвичайні ситуації в регіоні, де ви живете? Вони є характерними для регіону чи ні? Які наслідки цих надзвичайних ситуацій для життєдіяльності населення та суб’єктів господарювання?

4. Схарактеризуйте потенційно небезпечні об’єкти міста (району), у якому ви живете.

5. Яких заходів уживають державні органи, органи місцевого самоврядування та населення вашого регіону з метою попередження виникнення можливих надзвичайних ситуацій?

 

З метою врятування людей і надання їм допомоги рятувальні роботи включають: розвідку району лиха і осередку ураження, маршруту висування формувань та проведення робіт; локалізацію і ліквідацію пожеж на шляху введення рятувальних формувань і об’єктах рятувальних робіт, розшуку і рятування людей, які знаходяться в завалених сховищах, підвалах, завалах, палаючих, загазованих, задимлених або затоплених будинках і виробничих приміщеннях, розкриття розвалених, пошкоджених, завалених захисних споруд і рятування людей, які знаходяться в них; надання першої медичної допомоги потерпілим; винесення потерпілих і евакуація з осередку ураження, небезпечних зон у безпечний район; санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, знезаражування території, будівель, споруд, продовольства, води, техніки, сировини. Це питання дуже актуальне не тільки у воєнний час, але й при надзвичайних ситуаціях мирного характеру, стихійних лихах, екологічних  та техногенних катастрофах. 

Запам`ятайте!!!

Основна мета рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР): допомога та збереження життя постраждалим на всіх етапах проведення РіНР.

          Одночасно з рятувальними роботами необхідно виконати інші невідкладні аварійні роботи. Наприклад, для того щоб підвезти людей і техніку, необхідно розчистити завалені проїзди, навести переправи, подати воду для гасіння пожеж тощо.

За організацію і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт відповідає керівник ЦЗ обєкта чи населеного пункту. Він особисто керує підпорядкованими формуваннями через служби ЦЗ (цивільного захисту).

Безпосередньо на місці проведення рятувальних робіт особовим складом керує командир формування. Він стежить за ходом роботи, за встановленим режимом роботи, за зміною обстановки, проведенням перегрупування чи перестановки сили і засобів на місці роботи, контролює дотримання заходів захисту і безпеки особового складу.

До невідкладних робіт належать: прокладання колонних шляхів і влаштування проїзду, проходів у завалах і зонах забруднення РР, зараження ОР і СДОР, локалізація і ліквідація аварій на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах з метою створення умов для проведення рятувальних робіт: укріплення або обвалення пошкоджених і з загрозою обвалу конструкцій споруд на шляху руху формувань і в місцях роботи: ремонт і відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв’язку і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт, потреб населення й особового складу формувань, які працюють у районах стихійного лиха, аварії чи осередку ураження, а також для протипожежних заходів.

Для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт рі ... Читати далі »

Категорія: Захист України | Переглядів: 1557 | Додав: lybchenko85 | Дата: 09.04.2020 | Коментарі (0)

План заняття:

1. Історичні умови та особливості розвитку культури в XVII—XVIII ст

2. Революція в природознавстві. Раціоналізм

3. Новий погляд на суспільство. Епоха Просвітництва

4. Характеристика художніх стилів XVII—XVIII ст

                                                                  5. Архітектура

                                                                  6. Музика

                                                                  7. Образотворче мистецтво

                                                                  8. Театр

                              Завдання:

1. Витоки та основні засади Просвітництва.

2. Художнє життя Європи періоду Просвітництва.

3. Основні характеристики стилю бароко та класицизму.

4. Видатні європейські художники та композитори XVII - XVIII століть.

Категорія: Культурологія | Переглядів: 891 | Додав: lybchenko85 | Дата: 02.04.2020 | Коментарі (0)

                                        План заняття:

1. Захисні споруди. 

2. Засоби індивідуального захисту. 

3. Порядок оповіщення населення. 

4. Евакуація населення.

 

 

                                                         

 

                                                          Завдання:

1. Перелічите основні заходи і засоби захисту населення і територій.

2. Охарактеризуйте основні положення інженерного захисту.

3. Визначте основні принципи медичного захисту.

4. Проаналізуйте заходи біологічного захисту.

5. З’ясуйте шляхи забезпечення радіаційного та хімічного захисту.

6. Охарактеризуйте систему оповіщення та інформативного забезпечення.

7. Назвіть основні сигнали оповіщення населення в мирний час.

8. Вкажіть сигнали оповіщення населення у воєнний час.

9. Перелічіть та охарактеризуйте основні види та способи евакуації.

10.Назвіть та охарактеризуйте види захисних споруд ЦЗ.

11.Визначте поділ населення на групи при укритті в захисних спорудах ЦЗ.

12.Опишіть будову та призначення засобів індивідуального захисту шкіри.

13.Вкажіть особливості використання медичних засобів захисту.

14.Назвіть основні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки.

15.Поясніть призначення і завдання пожежної охорони.

16.Визначте підстави для зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

 Організація життєзабезпечення постраждалого населення в НС

   Під час НС значна частина населення часто залишається без житла, продуктів харчування, води, предметів першої необхідності, потребує медичної допомоги. Враховуючи зазначене, життєзабезпечення населення, особливо на початковому етапі ліквідації НС, є одним з першочергових завдань органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, органів управління системи ЦЗ. Метою життєзабезпечення населення є задоволення фізіологічних, матеріальних і духовних потреб населення в умовах НС і відповідно до встановлених норм.

          Організація життєзабезпечення населення в екстремальних умовах є комплексом заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов, життя, здоров'я і працездатності людей, який включає:

1) тимчасове розміщення громадян в безпечних районах, забезпечення соціально-побутових умов населення в місцях їх тимчасового розміщення;

2) організація харчування у районах лиха і тимчасового розселення, забезпечення постраждалого населе- ня питною та технічною водою;

3) організація забезпечення населення, що потерпіло, одягом, взуттям і предметами першої необхідності;

4) забезпечення ме- дичного обслуговування та санітарно-епідемічного нагляду в районах тимчасового розселення, задоволення потреб в медикаментах, запасах донорської крові, обладнання та іншого медичного майна в необхідних обсягах, проведення інфо- рмаційно-роз’яснювальної роботи щодо виконання санітарно-епідемічного режиму й заходів особистої гігієни;

5) забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки;

6) морально-психологічну підготовку і заходи щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;

7) організація надання фінансової допомоги потерпілим, відновлення втрачених документів;

8) організація роботи інформаційно-роз’яснювальних груп від органів місцевої влади щодо інформування населення про порядок відшкодування збитків спричинених НС, зустрічі керівництва держадміністрації, депутатського корпусу району та представників міськвиконкому з постраждалими;

9) проведення постійного моніторингу проблемних питань, котрі викликають соціальне напруження серед населення и прийняття відповідних заходів з їх вирішення;

10) відновлення функціонування сфери соціального захисту населення, яке потерпіло внаслідок НС.

 Основними складовими частинами медичного забезпечення постраж- далого населення в умовах НС є:

1) оцінка медико-санітарної обстановки;

2) медична (медико-тактична) та інші спеціальні види розвідки;

... Читати далі »

Категорія: Захист України | Переглядів: 1315 | Додав: lybchenko85 | Дата: 01.04.2020 | Коментарі (0)

                                                      Тут знаходиться перелік тем та сторінки в підручнику: https://kulturologia.at.ua/load/literatura_z_kulturologiji/pidruchnik_3_z_kulturologiji/7-1-0-30                           

                                                                             Завдання:

1. Які протиріччя ренесансу характеризують його культуру як перехідну від Середньовіччя до Нового часу?

2. У чому полягає сутність ренесансного гуманізму? Чим він відрізняється від гуманізму античності?

3. Які наукові відкриття і винаходи сприяли поширенню і розвитку ренесансної культури?

4. Чому європейський гуманізм називають ідеологією Відродження?

5. Назвіть характерні риси ренесансної культури.

6. Назвіть імена видатних італійських гуманістів Раннього Відродження.

7. У чому полягає сутність Високого Відродження?

8. Хто такі титани Відродження? Складіть власний список цих осіб.

9. Що таке Північне Відродження, які його характерні риси та найвидатніші діячі?

10. Назвіть головні причини кризи та занепаду ренесансної культури.

11. Що таке маньєризм? Як саме це явище пов’язане з кризою Відродження?

 

 

 

 

Категорія: Культурологія | Переглядів: 477 | Додав: lybchenko85 | Дата: 01.04.2020 | Коментарі (0)

                                                                                           Пропонуються такі завдання:

                   1. Класифікація надзвичайних ситуацій

                       2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру та їх можливі наслідки

                        3. Надзвичайні ситуації природного характеру

                       4. Надзвичайні ситуації соціально-політичного і воєнного характеру

Категорія: Захист України | Переглядів: 777 | Додав: lybchenko85 | Дата: 27.03.2020 | Коментарі (0)

                                          Пропонується такий план заняття:

  1. Поняття "Середньовічна Європа".

  2. Культуротворча роль християнства.

   3. Архітектура і мистецтво Візантії VVIII ст.

4. Романська культура: літургія та карнавал.

5.  Готичний стиль і схоластика.

1.Культура на початку середньовіччя

Перші століття середньовіччя називали „темними віками” і навряд чи їх можна назвати сприятливими для поступу культури. Проте саме в цей період відбувалося народження нової європейської середньовічної культури, яка черпала свої початки з античної спадщини, культури варварів і християнства. Перші результати такої взаємодії стали відчутними в період «Каролінгського відродження». Так називали піднесення культури у Франкському королівстві за часів правління Карла Великого і його найближчих наступників. Це був перший в історії середньовічної Європи прояв глибокого і свідомого інтересу до античної культури і освіти. У той же час Кал Великий не забував і про своє германське походження, наказав збирати германські старожитності і цікавився стародавніми франкськими піснями.

Сам Карл мав добру, як на той час, освіту: знав грецьку і латинську мови, полюбляв читати книжки, а от писати так до кінця життя й не навчився. Він запрошував до себе і залучав до управління державою вчених з усієї Європи. Вони створили гурток при дворі імператора під назвою “Академія” — на кшталт філософської школи грецького філософа Платона, — де читали, за присутності Карла, твори античних філософів і церковних богословів, складали вірші, вільно обмінювалися думками з різних тем, сперечалися.

За допомогою членів “Академії” Карл заснував при центрах єпископств школи, де готували освічених людей для управління державою. Він видав указ про обов’язкове навчання всіх дітей вільних людей. Організацією цих шкіл і написанням для них перших підручників зайнявся вірний соратник Карла сакс Алкуін. Однак наказ не змогли виконати через брак достатньої кількості вчителів. Із шкіл, заснованих Карлом при єпископствах, згодом виникли середньовічні університети. Школа, де готували людей до управління державою, існувала і при дворі.

Карл Великий цікавився історією. За його наказом збирались і переписувалися давні римські та грецькі рукописи. Він доручив записувати щорічно всі події, що відбувались у державі. Ці записи отримали назву аннали (від лат. annus — рік). За його наказами будувалися кам’яні палаци й собори, прокладалися нові шляхи. Карл Великий започаткував грандіозний проект будівництва каналу між Рейном і Дунаєм, що мав з’єднати Північне море з Чорним (проект так і не було здійснено за тих часів).

Культурне піднесення мало свій вияв і у досить широкому будівництві. Було збудовано понад 300 палаців, соборів, церков і монастирів.

У своїй резиденції в Ахені Карл збудував величний двірцевий комплекс. У центрі знаходився великий зал для прийомів, імператорські покої. Бічне крило комплексу, де розміщувалася школа, бібліотека, архів, з`єднувало зал з капелою – двірцевою церквою. Церква, яка вціліла до теперішнього часу, прикрашена скульптурами, колонами і мозаїками. Проте все це було вивезено з Італії – відчувався дефіцит майстрів, які б все це могли зробити. Сучасники оцінювали капелу як „чудо дивної і високої краси”. Вона була взірцем для наслідування.

„Каролінське відродження” виявилося нетривалим. Воно не створило якихось відомих шедеврів. Але завдяки йому було збережено багато з античної спадщини і були закладені основи для розквіту у майбутньому середньовічної європейської культури.

У наступні два століття (ІХ-Х ст.) у культурі знову спостерігався занепад і вони „замкнулася” за стінами монастирів.

 

 2. Схоластика. Фома Аквінський

У тиші монастирських стін були найсприятливіші умови задуматися над вічни ... Читати далі »

Категорія: Культурологія | Переглядів: 927 | Додав: lybchenko85 | Дата: 27.03.2020 | Коментарі (0)


Copyright MyCorp © 2023